Ветли

село Ветли
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Камінь-Каширський район
Рада	Любешівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA07040030080096945
Облікова картка	с. Ветли
Основні дані
Засноване	1366
Населення	1 826
Площа	43,247 км²
Густота населення	42,22 осіб/км²
Поштовий індекс	44220
Телефонний код	+380 3362
Географічні дані
Географічні координати	51°53′34″ пн. ш. 25°9′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	148 м
Водойми	річка Прип'ять, озера: Біле, Рогізне, Тучне, Плотиче, Луке
Місцева влада
Адреса ради	вул. Бондаренка, 90 А, смт Любешів, Любешівський р-н, Волинська обл., 44201 староста — вул. Поліська, 74, с. Ветли, Любешівськийр-н, Волинська обл., 44230;
Карта
Ветли
Ветли
Мапа
Ветли у Вікісховищі

Ветли́  — село, у минулому містечко, в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області. Орган місцевого самоврядування — Ветлівська сільська рада. Зараз у селі більше 500 будинків. Згідно з переписом від 2001 року населення становило 1 826 осіб, оцінка станом на 2012 рік — 1 755 людей. Під забудовою 618 га. ^[1]

Географія

У селі є п'ять озер — Луке, Плотиче, Рогізне, Тучне, Біле і річка Прип'ять.

Історія

Село має багату історію. Перша писемна згадка про село відноситься до 1366 року(XIV ст.).^[2] Раніше було містечком.

Сигізмунд Кейстутович у грамоті від 15 жовтня 1432, підтвердженій підписами князів і панів, його прихильників (за взірець взяли грамоту Витовта 1401 р.), приймаючи від польського короля Ягайла титул великого князя литовського, визнавав за ним і його наступниками зверхність над ВКЛ, відступав Польщі Подільську землю, також спірні волинські прикордонні округи з центрами в містах Олесько, Ратне, Ветли, Лопатин^[3].

За князів Сангушків отримало магдебурзьке право.

До 10 серпня 2017 року — адміністративний центр Ветлівської сільської ради Любешівського району Волинської області^[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1778 осіб, з яких 874 чоловіки та 904 жінки.^[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1814 осіб.^[6]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[7]

Мова	Відсоток
українська	98,63 %
білоруська	0,66 %
російська	0,66 %

Інфраструктура

• Загальноосвітньої школи I—III ступенів (нове приміщення введене в експлуатацію в 2007 році)
• Сільський будинок культури (нове приміщення введене в експлуатацію в 2013 році)
• Амбулаторія загальної практики сімейної медицини та терапевтичне відділення № 2 Любешівської ЦРЛ на 15 ліжко-місць(нове приміщення введене в експлуатацію в 2012 році)
• Дві аптеки
• Сільська бібліотека
• АТС «Укртелекому» на 100 номерів стаціонарних номерів
• Дві станції мобільного зв'язку
• Ветеринарна дільниця
• Прикордонний пост «Ветли»
• Білоозерське лісництво Любешівського ДЛМГ об'єднання «Волиньліс»
• ДП «Любешівагроліс»
• Ветлівське відділення НПП «Прип'ять — Стохід», до якого ввійшла територія Ветлівської сільської ради, Гірківської сільської ради та село Невір Великоглушанської сільської ради.^[1]
• Відділення «Укртошта»
• Відділення «Ощадбанку» (1977—1996), (22.10.2009 — 12.07.2016)
• Окремий пост державної пожежної охорони (2007)

Визначні місця

Створений 13 серпня 2007 року Національний природний парк «Прип'ять-Стохід», який об'єднав усі заповідні об'єкти Любешівського району, проходить територією села. На території села, враховуючи Білоозерське лісництво, знаходяться пам'ятники природи місцевого значення:

• Група дубів в кількості 16 штук на площі 0,20 га, на березі озера Біле віком 160 років. (1972 рік);
• Група дубів біля озера Біле площею 0,5 га віком понад 170 років, посаджених на честь будівництва Дніпро-Бузького каналу. (1972 рік);
• Ділянка лісу сосни площею 5 га. віком 140 років в урочищі «Блісько» кв. 56 (1972 рік)
• Ділянка лісу сосни площею 1,2 га. віком 130 років кв. 55 (1972 рік)
• Білоозерська дача кв. 54. Поселення чорних лелек на ділянці лісу площею 3,2 га. (1972 рік)
• Рогізненський (заказник)

Особистості

• Беденюк Анатолій Дмитрович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри хірургії № 1 з урологією та малоінвазивною хірургією імені Л. Я. Ковальчука Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського^[8].
• Беденюк Павло Сергійович — Заслужений лікар України (2014)
• Дишко Віталій Миколайович — доктор сільськогосподарських наук, професор, проректор по науковій роботі і виробництву
• Йовчик Олександр Павлович — Заслужений працівник лісового господарства України (1995)
• Зусько Михайло Степанович — російський військовик, генерал-лейтенант, командир 58-ї загальновійськової армії Збройних сил Російської Федерації. Учасник Російського вторгнення в Україну.
• Мартинюк Адам Іванович — З 1998 року — народний депутат України.
• Юхимук Адам Корнилович — доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділом фізики космічної плазми ГАО НАН України. Автор книги «Плазменные явления в геофизике». Видавництво «Наукова думка». 1982 рік

Досягнення односельців

• Команда туристів Ветлівської середньої школи у червні 1970 р. стала чемпіоном України з туристичного багатоборства.^[9]

Примітки

1. Позитивний досвід роботи органів місцевого самоврядування. Любешівська райдержадміністрація. 2012. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 20 липня 2012.
2. Кравчук П. Книга рекордів Волині. — 2005. — С. 17.
3. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 207.
4. Любешівська селищна рада Волинська область, Любешівський район. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
7. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
8. Беденюк Анатолій Дмитрович. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
9. П. Бущик. Хроніка Любешівська. Луцьк, 2018. — с. 157

Література

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
• Ве́тли // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.465-466

Інтернет-посилання

• Погода в селі Ветли [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]