У селі є п'ять озер — Луке, Плотиче, Рогізне, Тучне, Біле і річка Прип'ять.
Історія
Село має багату історію. Перша писемна згадка про село відноситься до 1366 року(XIV ст.).[2] Раніше було містечком.
Сигізмунд Кейстутович у грамоті від 15 жовтня 1432, підтвердженій підписами князів і панів, його прихильників (за взірець взяли грамоту Витовта 1401 р.), приймаючи від польського короля Ягайла титул великого князя литовського, визнавав за ним і його наступниками зверхність над ВКЛ, відступав Польщі Подільську землю, також спірні волинські прикордонні округи з центрами в містах Олесько, Ратне, Ветли, Лопатин[3].
Загальноосвітньої школи I—III ступенів (нове приміщення введене в експлуатацію в 2007 році)
Сільський будинок культури (нове приміщення введене в експлуатацію в 2013 році)
Амбулаторія загальної практики сімейної медицини та терапевтичне відділення № 2 Любешівської ЦРЛ на 15 ліжко-місць(нове приміщення введене в експлуатацію в 2012 році)
Дві аптеки
Сільська бібліотека
АТС «Укртелекому» на 100 номерів стаціонарних номерів
Дві станції мобільного зв'язку
Ветеринарна дільниця
Прикордонний пост «Ветли»
Білоозерське лісництво Любешівського ДЛМГ об'єднання «Волиньліс»
ДП «Любешівагроліс»
Ветлівське відділення НПП «Прип'ять — Стохід», до якого ввійшла територія Ветлівської сільської ради, Гірківської сільської ради та село Невір Великоглушанської сільської ради.[1]
Відділення «Укртошта»
Відділення «Ощадбанку» (1977—1996), (22.10.2009 — 12.07.2016)
Юхимук Адам Корнилович — доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділом фізики космічної плазми ГАО НАН України. Автор книги «Плазменные явления в геофизике». Видавництво «Наукова думка». 1982 рік
Досягнення односельців
Команда туристів Ветлівської середньої школи у червні 1970 р. стала чемпіоном України з туристичного багатоборства.[9]
Ве́тли // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.465-466