Білгородське князівство — удільне князівство Київської землі. Столиця — Білгород (нині — Білогородка).
У 991 році великий князь Володимир Святославич заклав на березі річки Ірпінь фортецю і назвав її Білгородом. Білгородське князівство не мало самостійного значення, столиця його служила форпостом на підступах до Києва. Білгород був резиденцією київських князів, притулком під час міжусобиць. У 1117 році Володимир Мономах посадив у Білгороді старшого сина Мстислава.
У 1240 році Білгород був розорений під час монгольської навали на Русь. Після цього ані місто, ані князівство в літописах не згадуються. На сьогодні від них залишилося тільки городище поруч із селом Білогородка.
Список білгородських князів
Див. також
.svg){kind=small}
