Імператор Франції Імператор на Елбі Король Італії Король Іспанії Король Голландії Король Вестфалії Король Неаполя Король Риму (Формальний титул) Великий герцоґ Тосканський
Бонапа́рти (італ.Buonaparte, фр.Bonaparte) — корсиканська шляхетська сім'я італійського походження, з якої вийшов Наполеон I. Французька імператорська династія, основоположником якої в 1804 був Наполеон I Бонапарт. Наполеон I посадив на престоли в різних країнах Європи членів своєї сім'ї. З крахом наполеонівської імперії (1814) всі вони втратили свої корони. У 1852 небіж Наполеона I Луї Наполеон став імператором Франції під ім'ям Наполеона III. Після встановлення Третьої республіки Бонапарти, як і нащадки попередніх династій, були вигнані за межі Франції.
Відомі представники
Нобіле Джузеппе Буонапарте — дрібний італійський дворянин, дід Наполеона.
Карло Буонапарте (1746—1785) — учасник боротьби острова Корсика за незалежність, після поразки повстання перейшов на службу до французької корони і був представником Корсики при дворі короля. Батько Наполеона.