Син колишнього президента Хуана Хосе Аревало. Переміг колишню першу леді Сандру Торрес у другому турі президентських виборів 20 серпня 2023 року[4]. Тріумф на виборах робить його першим сином колишнього президента Гватемали, обраним президентом, другим президентом, який не народився на території Гватемали, і другим за кількістю голосів кандидатом у президенти Гватемали в 21 столітті, якого випередив лише колишній президент Джиммі Моралес (2016—2020 рр.)[5][6].
Сім'я Аревало покинула Уругвай, коли йому було менш ніж два роки, і він провів частину свого дитинства у Венесуелі, Мексиці та Чилі. Вперше він поїхав до Гватемали у віці 15 років, щоб навчатися в приватній католицькій школі Liceo Guatemala в місті Гватемала[7].
Поки його батько працював послом Гватемали в Ізраїлі, Аревало навчався і закінчив Єврейський університет в Єрусалимі, здобувши ступінь бакалавра соціології. В Єврейському університеті він вивчав історію християнства в Латинській Америці[8]. Згодом здобув ступінь доктора філософії та соціальної антропології в Утрехтському університеті в Нідерландах[3].
Дипломатична кар'єра
У 1980-х роках Аревало почав працювати в Міністерстві закордонних справ як дипломат. У 1984—1986 роках був першим секретарем і консулом посольства Гватемали в Ізраїлі, а згодом — радником міністра у 1987—1988 роках[7].
1988 року Аревало повернувся до Гватемали, де був призначений заступником директора зі стратегічних досліджень і планування в Міністерстві закордонних справ. З 1990 по 1991 рік він працював директором з питань двосторонньої зовнішньої політики, з 1992 по 1993 рік — з питань міжнародних двосторонніх відносин, а з 1993 по 1994 рік — з питань міжнародних економічних та багатосторонніх відносин[7].
1995 року міністр закордонних справ Алехандро Мальдонадо призначив Аревало послом Гватемали в Іспанії; того ж року він вручив вірчі грамоти королю Хуану Карлосу I. 1996 року Аревало залишив посаду посла, а також Міністерство закордонних справ[7].
Професійна кар'єра
Після завершення дипломатичної кар'єри Аревало входив до правління Центру мезоамериканських регіональних досліджень (CIRMA), був його головою. З 1999 року Аревало обіймав різні посади в організації «Інтерпіс», в тому числі консультував з питань розбудови миру та врегулювання конфліктів в Африці, Азії та Латинській Америці[7][10].
Окрім миротворчої діяльності, Аревало також працював радником в організаціях, включаючи ООН, Інститут миру США та Університет Сан-Дієго. Автор книг і статей з історії, політики, соціології та дипломатії[7].
Політична кар'єра
Офіційний портрет Аревало як депутата Конгресу Гватемали
2015 року Аревало брав участь у протестах у Гватемалі з вимогою відставки президента Отто Переса Моліни. Невдовзі після демонстрацій Аревало був серед групи інтелектуалів, які заснували аналітичний центр Semilla, який згодом 2017 року перетворився на політичну партію Movimiento Semilla[11].
Аревало був оголошений кандидатом від «Семільї» на президентських виборах 2019 року, але зрештою відмовився від цієї кандидатури. Його наступницею стала Тельма Алдана, якій згодом заборонили балотуватися[12]. Натомість Аревало балотувався до Конгресу за загальнодержавним списком і був обраний конгресменом, вступивши на посаду 14 січня 2020 року. Як конгресмен, він працював у кількох комітетах із закордонних справ, управління, прав людини, національної безпеки та національної оборони. Також очолював парламентський блок «Семілья» у 2020—2022 роках[2].
2022 року був обраний генеральним секретарем «Семільї», змінивши на цій посаді Самуеля Переса Альвареса[13].
Передвиборча кампанія
22 січня 2023 року Аревало був оголошений кандидатом у президенти від «Семільї» на виборах 2023 року, балотуючись разом з Карін Еррерою як його кандидаткою у віцепрезиденти[14]. 16 лютого 2023 року був офіційно зареєстрований Вищим виборчим трибуналом. Під час передвиборчої кампанії його прихильники називали його «дядьком Берні» (ісп.Tío Bernie), посилаючись як на його ім'я, так і на його схожість з американським політиком і колишнім кандидатом у президенти Берні Сандерсом[15].
Кампанія Аревало була зосереджена на боротьбі з корупцією та загрозам безпеки у Гватемалі, а також на створенні можливостей для працевлаштування та просуванні політики боротьби зі зміною клімату[16].
Початкове опитування, проведене Prensa Libre у квітні 2023 року, показало, що Аревало посідав передостаннє місце серед кандидатів, а 0,7 % опитаних заявили про намір проголосувати за нього[17]. Подальші опитування показали, що підтримка Аревало коливалася на рівні 2 % у червні та травні 2023 року[18][19].
У першому турі виборів 2023 року Аревало посів друге місце серед кандидатів, які набрали понад 600 000 голосів, і вийшов у другий тур разом із колишньою першою леді Гватемали та кандидаткою від партії «Національний союз надії»Сандрою Торрес[20]. Друге місце Аревало було названо «несподіванкою»[21][22]. «Семілья» також отримала велику частку голосів, що робить її третьою за величиною партією в Конгресі Гватемали, Центральноамериканському парламенті та муніципальній владі міста Гватемали[21].
Затвердження результату виборів та оскарження
Затвердження результатів було відкладено через суперечливу апеляцію, задоволену Конституційним судом дев'ятьма правими партіями, в тому числі керівною партією «Вперед». Ці партії оскаржили результати, стверджуючи про порушення і фальсифікацію виборів на користь Аревало, і навіть вимагали проведення нових виборів[23][24]. Суд призначив новий перегляд оскаржуваних результатів, який був проведений протягом першого тижня липня. Новий перегляд не виявив суттєвих змін у попередніх результатах[25]. Згодом Верховний Суд відхилив апеляцію, подану сторонами, і уповноважив Вищий виборчий суд офіційно затвердити результати виборів[26].
12 липня 2023 року Вищий виборчий трибунал офіційно затвердив результати виборів. Водночас прокурор Рафаель Курручіче оголосив, на вимогу судді Феди Орельяни, про призупинення діяльності «Семільї» через звинувачення у фальсифікації підписів за створення партії 2017 року. В інтерв'ю CNN Аревало заявив, що оскаржуватиме це рішення, стверджуючи, що суд не мав жодних правових підстав виносити таке рішення[27]. Експерти з правових питань також підтвердили, що Орельяна не діяв відповідно до виборчого законодавства країни[28][29].
13 липня 2023 року Конституційний суд, найвища судова інстанція з питань конституційного права, скасував відсторонення «Семільї», дозволивши провести другий тур президентських виборів[30]. Однак були організовані демонстрації із закликами до відставки генеральної прокурорки Марії Консуело Поррас, прокурора Курручіче та судді Орельяни[31]. Аревало і його кандидатка у віцепрезиденти Карін Еррера були присутні на демонстрації та подали кримінальну скаргу проти Курручіче й Орельяни[32].
Члени Конгресу США закликали Джо Байдена накласти санкції на осіб, відповідальних за загрозу демократії у Гватемалі, і висловили занепокоєння діями, що вживаються проти кандидатури Аревало[33]. Двадцять колишніх лідерів країн Латинської Америки та Іспанії виступили зі спільною заявою, в якій засудили спроби відсторонити Аревало на виборах і порівняли її з нещодавнім усуненням від виборів лідерки венесуельської опозиції Марії Коріни Мачадо[34][35].
Президентство
Новообраний президент Бернардо Аревало (зліва) та президент Алехандро Джамматтеї, вересень 2023 року
Перехідний процес
Закон про вибори та політичні партії забороняє генеральному секретарю політичної партії очолювати виконавчу владу[36]. Відповідно, 29 листопада Аревало відмовився від своєї приналежності до «Семільї» і подав у відставку з посади генерального секретаря партії.
8 січня 2024 року Аревало та новообрана віцепрезидентка Еррера провели пресконференцію в Культурному центрі Мігеля Анхеля Астурії, щоб представити осіб, які обійматимуть посади міністрів в уряді[37]. До її складу мали увійти семеро чоловіків і семеро жінок. Однак 10 січня, через два дні після оголошення, Анайте Ґуардадо, кандидатка Аревало на посаду міністра енергетики та гірничодобувної промисловості, відмовилася від призначення через суперечки, що виникли в Х, коли з'явилося її інтерв'ю 2018 року, яке свідчило про її підтримку гідроелектростанцій, що сприяють вирубці лісів у Гватемалі[38]. З'явилися також звинувачення у причетності Ґуардадо до ув'язнення Бернардо Каала, активіста руху за права корінних народів[39]. Зрештою, Віктор Уго Вентура Руїс замінить Ґуардадо на посаді міністра[40].
Інавгурація
14 січня 2024 року його запланована інавгурація була відкладена після того, як наглядова комісія заходу не змогла затвердити делегацію від Конгресу[41][42]. Він був приведений до присяги за кілька хвилин після півночі 15 січня[42].
Перші дії
У перші ж дні перебування на посаді Аревало скасував угоду, підписану його попередником, яка передбачала надання охорони та транспортних засобів колишнім урядовцям з кабінету Джамматеї на шість років[43][44].
Погляди
Аревало претендує на політичну спадщину свого батька, Хуана Хосе Аревало, і колишнього президента Хакобо Арбенса. Він називає себе соціал-демократом і виступає за республіканський і демократичний устрій. Він вірить у державу, яка гарантує соціальну справедливість і приватну власність, і висловлює зацікавленість у створенні нового фіскального договору та посиленні соціального забезпечення[45].
Освіта
Однією з передвиборчих обіцянок Аревало є запровадження радикально іншої системи державної освіти. Він прагне розв'язати проблему поганих умов у початкових і середніх школах, інвестувавши 110 мільярдів кетсалів, які підуть на створення 70 000 нових класів, 29,5 мільйонів підручників, 36 000 нових туалетів для викладачів і студентів, а також на щомісячні стипендії для 3600 студентів[46].
Охорона здоров'я
Аревало виступає за загальне охоплення населення послугами охорони здоров'я. Він пропонує державний бюджет у розмірі 61 мільярд кетсаль, щоб охопити 7 мільйонів людей, побудувавши 400 нових медичних пунктів і 50 медичних центрів для регіонів з населенням понад 15 000 жителів та ізольованих сільських районів[46].
Аревало також планує побудувати державну лікарню, яка спеціалізується на лікуванні раку[46].
Зовнішня політика
Аревало виступає за поліпшення торговельних відносин з Китаєм[47], але також бажає підтримувати дипломатичні відносини з Тайванем. 20 липня в інтерв'ю República він запевнив, що зацікавлений у побудові відносин з Китаєм на основі розвитку і розширення економічних зв'язків[48].
Аревало засудив владу Нікарагуа[49] і назвав Нікарагуа та Венесуелу диктаторськими системами[45]. У березні 2022 року Аревало був доповідачем законодавчої пропозиції, яка мала на меті закликати президента Алехандро Джамматтеї вжити заходів проти Росії за її вторгнення в Україну. Пропозиція передбачала скасування ліцензії на видобуток нікелевої компанії Compañía Guatemalteca de Níquel, яка належить російській компанії Solway Investment Group. Крім того, законопроєкт передбачав розірвання договору з російським урядом щодо вакцин Спутник V[50].
Особисте життя
Аревало був тричі одружений. 1983 року він одружився з громадянкою Аргентини Терезою Лапін Ганман; вони розлучилися 1992 року. Наступного року Аревало одружився з Євою Рівара Фігероа, колегою-дипломаткою, з якою у нього народилися дві доньки. З 2011 року Аревало одружений з Лукрецією Пейнадо[51]. Він має трьох дочок і трьох пасинків[52].
Окрім рідної іспанської, Аревало володіє англійською, івритом, французькою та португальською мовами[3].
↑ абCongreso de la República de Guatemala. web.archive.org. 21 серпня 2023. Архів оригіналу за 21 серпня 2023. Процитовано 17 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑ абвгWayback Machine(PDF). web.archive.org. Архів оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 17 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑ абDOF - Diario Oficial de la Federación. web.archive.org. 27 травня 2023. Архів оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 17 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑Sorpresa en Guatemala | Opinión | EL PAÍS. web.archive.org. 28 червня 2023. Архів оригіналу за 28 червня 2023. Процитовано 17 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑El candidato Bernardo Arévalo ya emitió su voto. web.archive.org. 28 червня 2023. Архів оригіналу за 28 червня 2023. Процитовано 17 січня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
.jpg)
_(53165130794)_(cropped).jpg){kind=spacer}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
