Арктур

**Арктур**
	; Арктур у сузір'ї Волопаса (обведено)
Дані спостереження; Епоха J2000
Сузір’я	Волопас
Пряме піднесення	14h 15m 39.67s
Схилення	+19° 10′ 56.68″
Видима зоряна величина (V)	−0,05
Характеристики
Спектральний клас	K1.5 IIIpe
Показник кольору (B−V)	1,22
Показник кольору (U−B)	1,27 ;
Астрометрія
Променева швидкість (Rv)	−5,3 км/c
Власний рух (μ)	Пр.сх.: −1093,45 мас/р ; Схил.: −1999,40 мас/р
Паралакс (π)	88.83 ± 0.54 мас
Відстань	36.7 ± 0.2 св. р.; (11.26 ± 0.07 пк)
Абсолютна зоряна; величина (MV)	−0,38
Фізичні характеристики
Маса	1–1,5 M☉
Радіус	24,5 R☉
Світність	> 110 L☉
Ефективна температура	4300 K
Металічність	17–32% Sun
Вік	> 4,6 млрд. років
Інші позначення
	Alramech, Abramech, α Boötis, 16 Boötes, HD 124897, HR 5340, BD+19°2777, GCTP[en] 3242.00, GJ 541, LHS[en] 48, and HIP 69673.
Посилання
SIMBAD	дані для Arcturus

Аркту́р^[1]^[2] (α Волопа́са, α Boo) — зоря нульової зоряної величини в сузір'ї Волопаса. Найяскравіша в Північній півкулі й четверта за яскравістю на всьому зоряному небі. Це червоний гігант, у 28 разів більший та більш ніж у 100 разів яскравіший за Сонце. Перебуває на відстані близько 36,7 світлових років від Землі.

У середніх широтах Арктур видно взимку, навесні й улітку.

Походження назви

Назва зорі походить від дав.-гр. Αρκτούρος (Арктурос) — «Страж Ведмедиці». За однією з версій давньогрецької легенди, Арктур ототожнюється з Аркадом, що був поміщений на небо Зевсом, щоб охороняти свою матір — німфу Каллісто, перетворену Герою на ведмедицю (сузір'я Великої Ведмедиці). За іншою версією, Аркад — це все сузір'я Волопаса, найяскравішою зіркою якого є Арктур. Арабською Арктур називається Харис-ель-сема («хранитель небес»). Аккадська назва — Щу па. Гавайською мовою зірку називають словом Хокуле'а^[3].

Значення для розвитку астрономії

Арктур — перша зоря, в якої ще 1718 року Едмонд Галлей помітив рух у просторі. Власний рух Арктура досить великий, більший ніж у будь-якої іншої зорі першої величини за винятком α Центавра. Кутову відстань у 30′ (видимий поперечник Місяця) Арктур долає приблизно за 800 років.

Арктур став першою зорею, яку вдалося побачити вдень за допомогою телескопа. Зробив це 1635 року французький астроном й астролог Морен.

Арктур у культурі

Зоря неодноразово згадується в фантастиці, зокрема:

«Подорож до Арктуру» (1920) Девіда Ліндсея, де навколо Арктура обертається планета Торманс, на якій протагоніст роману зазнає фантастичних пригод у пошуках Бога.
«Що за божевільний Всесвіт» (1949) Фредеріка Брауна, де земляни борються проти загарбників із Арктура.
«Бак Роджерс у XXV столітті» (1979—1981) — американський телесеріал, у якому система Арктура є домівкою цивілізації телепатів.

Назву Хокуле'а, як гавайською мовою називають Арктур, носить також один з астероїдів головного поясу^[3].