Сергій Горобець у своїй праці зазначає, що село виникло на землях, що належали любецьким боярам Антоновичам, тож назва, очевидно, походить від прізвища засновників. Антоновичам належала земля Погариська і Олексіївська, відома з 1571 р., де пізніше і виникло село. Перша письмова згадка – у 1643 р., коли «зафіксовано зиск від Заріцького на Данича про наслання на хутір Антоновський під Антоновичами»[2]. Пізніше хутір Антоновський з’єднався з селом. Поряд з Антоновичами знаходилася Тупичівка, територія якої зараз знаходиться у складі с.Антоновичі. У селі мешкав козацький рід Тупиць, серез яких був отаман куреня Порецького Любецької сотні Логвин Тупиця[3].
у власницькому селі Антоновичі (Антонівка, Подольського) Чернігівського повітуЧернігівської губернії мешкало 273 особи (125 чоловічої статі та 158 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існував винокурний завод[4].
у козацькому селі Антоновичі (Антонівка, Тупичівка) мешкало 180 осіб (87 чоловічої статі та 93 — жіночої), налічувалось 89 дворових господарств, існувала сільська розправа[5].
Станом на 1886 у колишньому державному й власницьке селі Антонівської волості мешкало 636 осіб, налічувалось 116 дворових господарств, існували цегельний, маслобійний, пивоварний і винокурний заводи[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 943 осіб (475 чоловічої статі та 468 — жіночої), з яких 920 — православної віри[7].
↑Горобець С. Заснування і походження назв сіл Чернігівського району. — Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. — С.82
↑Ревізія Чернігівського полку 1732 року / Упор. та вступ Ігор Ситий,
Сергій Горобець, передмова Ірина Кривошея. — Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2014. — С.238
↑рос. дореф.Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 222)
↑рос. дореф.Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 223)