Альфред Гілман

|портрет=

Альфред Гудман Гілман
англ. Alfred Goodman Gilman
Народився	1 липня 1941(1941-07-01) Нью-Гейвен
Помер	23 грудня 2015(2015-12-23) (74 роки) Даллас, США ·рак підшлункової залози
Країна	США
Діяльність	біолог, фармаколог, фармацевт, викладач університету, біохімік, фізіолог
Alma mater	Єльський університет
Галузь	фармакологія
Заклад	Техаський університет
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	G-білки
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1994)
Альфред Гілман у Вікісховищі

Альфред Гудман Гілман (англ. Alfred Goodman Gilman; 1 липня 1941 року, в Нью-Гейвені, Коннектикут, США — 23 грудня 2015) — американський науковець, професор фармакології Південно-Західного медичного центру (Техаського університету, Даллас). У 1994 році разом із Мартіном Родбеллом він отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини «За відкриття G-білків та ролі цих білків у сигнальної трансдукції в клітині».

Життєпис

Альфред Гілман народився 1 липня 1941 року у місті Нью-Гейвен, штат Коннектикут. Його батько, Альфред Гілман, який викладав у медичній школі Єльського університету, разом із Луїсом Ґудманом випустив у тому ж 1941 році підручник для студентів «Фармакологічні основи терапії» (згодом підручник багаторазово перевидавався і редагувався, у тому числі і Гілманом-молодшим. Це найвідоміший підручник з фармакології для студентів медичних шкіл). На честь свого співавтора Альфред Гілман і назвав новонародженого сина — Альфред Гудман Гілман. Сам Гілман згадував, що його друг Майкл Браун жартував, що той — «… єдина людина, названа на честь підручника».

Альфред Гілман закінчив Єльський університет в 1962 році, і після нетривалої роботи в лабораторії Аллена Конні в Нью-Йорку вступив до аспірантури Університету Західного резерву — Кейса (Клівленд (Огайо)), де займався цАМФ. У 1971 році Гілман отримав посаду в Вірджинському університеті у Шарлотсвіллі. У 1981 році став завідувачем відділу фармакології в медичній школі Техаського університету (Даллас), а із 2005 — деканом Південно-Західного медичного центру цього університету.

У 1989 році Гілман отримав премію Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження, а в 1994 — Нобелівську премію з фізіології або медицини за відкриття G-білків.

Посилання

• Автобіографія Альфреда Гілман на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 18 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)