Алексіс Каррель

|Ім'я=

Алексіс Каррель
фр. Alexis Carrel
Ім'я при народженні	фр. Marie-Joseph-Auguste Carrel-Billard
Народився	28 червня 1873(1873-06-28) Сент-Фуа-ле-Ліон, Франція
Помер	5 листопада 1944(1944-11-05) (71 рік) Париж
Країна	Франція
Діяльність	біолог, хірург, фізіолог, соціолог
Alma mater	Ліонський університет
Галузь	хірургія, патофізіологія
Заклад	Чиказький університет[1] Рокфеллерівський університет[1][2]
Посада	регент
Аспіранти, докторанти	Serge Voronoff^d
Членство	Леопольдина Папська академія наук[3] Академія наук СРСР Французька академія наук Американська академія мистецтв і наук Російська академія наук Національна академія наук Італії^d Паризька медична академія
Партія	Французька народна партія
Відомий завдяки:	дослідження рефракції ока
Батько	Alexis Carrel-Billiard^d
У шлюбі з	Anne Gourlez de La Motte^d
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1912)
Автограф
Алексіс Каррель у Вікісховищі

Алексіс Каррель (фр. Alexis Carrel; 28 червня 1873, Сент-Фуа-ле-Ліон — 5 листопада 1944, Париж) — французький хірург, біолог, патофізіолог і євгеніст, лауреат Нобелівської премії з медицині в 1912 році.

Біографія

Закінчив медичний факультет Ліонського університету, в 1900 році здобув ступінь доктора медицини. З 1900 по 1902 роки викладав в університеті анатомію.

Бувши під враженням від смерті президента Франції Марі Франсуа Карно, який помер 24 червня 1894 року після нападу терориста від кровотечі при пошкодженні артерії, Каррель з 1902 року почав займатися розробкою методів зшивання кровоносних судин. У 1904 році Каррель поїхав до Канади, потім у США, де став асистентом Фізіологічного інституту при Чиказькому університеті.

У 1906 році на запрошення Симона Флекснера Каррель став членом ради Рокфеллерівського інституту (згодом Рокфеллерівського університету). У 1938 році Каррель звільнився з Рокфеллерівського інституту, отримавши звання заслуженого професора. Незабаром після початку Другої світової війни і окупацією німцями частини території Франції повернувся в Париж і за підтримки уряду Віші заснував «Інститут з вивчення проблем людини».

Погляди

У 1932 році Каррель опублікував книгу «Людина — це невідоме», в якій стверджував, що люди біологічно нерівні, постулював розумову і фізіологічну відсталість пролетаріату і доводив, що вона передається у спадок. Каррель стверджував, що прогрес попереджувальної медицини пригнічує природний відбір. Під час німецької окупації Франції Каррель активно співпрацював з нацистами.

Відомі цитати

• Кожна людина є історія, не схожа ні на яку іншу.
• Є лише один спосіб добитися того, щоб кожен науковець мав великі знання і талант — зменшити число науковців.

Примітки

1. Alexis Carrel — 2002.
   d:Track:Q1373513
2. 1912 Nobel Prize in Physiology or Medicine — Рокфеллерівський університет.
   d:Track:Q270272
3. Gemelli A. Alexis Carrel — Папська академія наук.
   d:Track:Q938622d:Track:Q395664

Посилання

• Біографія Алексіса Карреля на сайті Нобелівського комітету [Архівовано 19 серпня 2010 у Wayback Machine.]