Розташоване в центральній частині префектури. Виникло на основі стародавнього містечка Футю́, адміністративного центру історичної провінції Хітаті8 століття. У середньовіччі було призамковим містечком самурайського роду Мацудайра. 1869 року перейменоване на Ісіоку. Отримало статус міста 11 лютого1954 року. Основою економіки є виробництво електроприладів, металургія та машинобудування. Традиційні ремесла — виготовлення соєвого соусу та саке. В місті розташований стародавній монастир Кокубундзі, головний буддистський храм провінції Хітаті. Станом на 1 жовтня2007[1] площа міста становила &&&&&&&&&&&&0213.0380000213,38 км². Станом на 1 серпня2008[3] населення міста становило &&&&&&&&&&080165.&&&&0080 165 осіб.