PROFILBARU.COM

Інгеборг Гохмайр
Інгеборг Гохмайр
нім. Ingeborg Hochmair
Ім'я при народженні	нім. Ingeborg Desoyer
Народилася	17 січня 1953 (71 рік); Відень, Окупація Австрії союзниками
Країна	Австрія; Австралія
Діяльність	науковиця, винахідниця
Alma mater	Віденський університет (1979); Віденський технічний університет
Галузь	електротехніка
Заклад	Інсбруцький університет
Членство	Австрійська академія наук
Батько	Kurt Desoyerd
У шлюбі з	Ервін Гохмайрd
Нагороди	Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (2013) медаль Вільгельма Екснера (1996) Знак пошани Тіроляd (2008) Премія Руссів (2015) Honorary doctorate from the Technical University of Munichd Медаль Александера Грема Белла (2023) Honorary doctor of the University of Lièged (2022)
	Інгеборг Гохмайр у Вікісховищі

Інгеборг Гохмайр (нім. Ingeborg Hochmair; нар. 1953) — австрійська вчена, інженер-електрик з Віденського технічного університету, винахідниця.

Допомогла створити перший у світі мікроелектронний багатоканальний кохлеарний імплантат зі своїм чоловіком професором Ервіном Гохмайром. У 2013 році разом з ще двома вченими нагороджена премією Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідження за розвиток сучасного кохлеарного імплантату.

Біографія

Народилася 1953 року у Відні, Австрія.^[1] Її мати була фізикинею, а батько — деканом факультету машинобудування Віденського технологічного університету. Її бабуся була однією з перших жінок-хімікинь Австрії.

У 1971 році Інгеборг вступила у Віденський технічний університет на факультет електротехніки. У 1979 році стала першою жінкою, яка отримала докторський ступінь (з відзнакою) на факультеті. Темою дисертації було «Технічна реалізація та психоакустична оцінка системи багатоканальної хронічної стимуляції слухового нерва».^[2] З 1976 по 1986 роки працювала доценткою в Інституті загальної електротехніки та електроніки при Віденському технічному університеті, за винятком 1979 року, коли деякий час працювала заступницею професора в Інституті медичної електроніки Стенфордського університету. У 1986 році разом з чоловіком переїхала з Відня до Інсбрука. Була спершу асистенткою, а згодом доценткою в Інституті прикладної фізики та електроніки Інсбруцького університету. Викладала до 1999 року. У 1998 році отримала ступінь габілітованої докторки з біомедичної інженерії на електротехнічному факультеті Віденського технічного університету.

На початку вісімдесятих років Інгеборг Гохмайр разом з чоловіком Ервіном заснувала компанію MED-EL, що займається розробкою та виробництвом слухових імплантантів. Виробництво у компанії запрацювало у 1990 році.

Дослідження та розробка слухових імплантатів

У 1975 році Інгеборг та Ервін Гохмайри розпочали розробку кохлеарних імплантатів у Віденському технічному університеті, які повинні були надати людям можливість не тільки почути звуки, але й забезпечити чітке розуміння мови. Разом вони розробили перший у світі мікроелектронний багатоканальний кохлеарний імплантат. Цей імплантат містив довгий гнучкий гільзуючий електрод, який міг доставити електричні сигнали до слухового нерва вздовж завитки внутрішнього вуха.^[3] Електрод мав 8 каналів, зі швидкістю стимуляції 10000 імпульсів на секунду на кожен канал, 8 незалежних джерел струму. Електрод сягав 22-25 мм завдовжки. Перший пристрій імплантовано у Відні 16 грудня 1977 року професором Куртом Буріаном, а другий — в березні 1978 року. Незважаючи деякі недоліки, імплантанти непогано себе зарекомендували.

Наступні пристрої були модифікованії для кращої прозорості сигналу. Вони дозволяли розуміти слова і речення без читання по губах. У 1991 році був розроблений перший у світі процесор для кохлеарного імплантату, який кріпився позаду вуха. Пристрій отримав назву COMFORT.

Публікації

Інгебог Гохмайр опублікувала понад 100 наукових статей з кохлеарних імплантатів, медичних приладів, нейропротезів, технологій аудіо та мовлення. Серед найважливіших з них:

First modern CI (or first microelectronic multichannel CI): Implanted on Dec. 16 1977 by K. Burian in Vienna, this CI possessed all the main features of modern CIs: microelectronic stimulator circuitry, low power CMOS-circuits, a silicone carrier (body) with multiple electrode contacts, multiple current sources (8) to drive the electrode contacts, electrode designed for round window insertion, high stimulation rate (80.000 pulses per second) / Desoyer I., Hochmair E.: Implantable eight-channel stimulator for the deaf, Proc. European Solid State Circuits Conf. (ESSCIRC) 77, Ulm, BRD, pp. 87 — 89, Sept. 1977/, /Hochmair E., Hochmair I. Verfahren zur elektrischen Stimulation des Hörnervs und Multikanal Hörprothese zur Durchführung des Verfahrens. Patentschrift DE 2823798 patent filed May 1978/, / Hochmair-Desoyer I.J., Hochmair E.S., Burian K.: Four years of experience with cochlear prostheses (invited), Med. Prog. Technol. 8, pp. 107 — 119, 1981/
Very soft, flexible intracochlear electrode: using waveshaped wires for flexibility as well as pull resistance / Hochmair I, Hochmair E. Multifrequency system and method for enhancing auditory stimulation and the like. US patent 4284856, filed Sept. 1979/, / Hochmair-Desoyer I.J., Hochmair E.S.: Design and fabrication of multi-wire scala tympani electrodes, Annals of the New York Academy of Science, Vol. 405, pp. 173 — 182, 1983/, /Hochmair-Desoyer I. Technische Realisierung und psychoakustische Evaluation eines Systems zur chronischen Mehrkanalstimulation des Nervus acusticus. Dissertation TU Vienna 1981, ISBN 3-85369-491-8/
Intracochlear electrode for deep insertion: in the beginning up to 25 mm / Hochmair-Desoyer I.J., Hochmair E.S., Burian K.: Four years of experience with cochlear prostheses (invited), Med. Prog. Technol. 8, pp. 107 — 119, 1981/, later on 31mm, then for individual depths
Auditory only speech understanding can be achieved when good central temporal processing abilities are present / Hochmair-Desoyer I.J., Hochmair E.S., Stiglbrunner H.K.: Psychoacoustic temporal processing and speech understanding in cochlear implant patients, Cochlear Implant, Ed.: R.A. Schindler and M.M. Merzenich, Raven Press, New York, pp. 291 — 304, 1985/.
First BTE (behind the ear processor) for a CI 1991 / Hochmair-Desoyer I.J., Zierhofer C., Hochmair E.S.: New hardware for analog and combined-analog-and-pulsatile sound-encoding strategies. Progress in Brain Research, Vol. 97, Elsevier Science Publishers, pp. 291–300, 1993/
The importance of the apical region of the cochlea for better hearing: /Hochmair I. et al. (2003) Deep electrode insertion in Cochlear implants: Apical Morphology, electrodes and speech perception results. Acta Otolaryngol 123 (5), 612—617/
Combining hearing preservation, deep insertion and low frequency (pulse) stimulation to extend the range of electrically evoked hearing to low frequencies /Hochmair I, Nopp P, Jolly C, et al. MED-EL Cochlear implants: State of the art and a glimpse into the future. Trends in Amplification 2006 Dec; 10(4):201-19/
The importance of being flexible/Hochmair I, The importance of being flexible. Nat Med 2013 Oct; 19 (10):1240-4

Нагороди та відзнаки

1981: Віденський технічний університет нагородив її премією Голцера.
1996: медаль Вільгельма Екснера.^[4]
2004: Почесна доктор медичних наук Мюнхенського технічного університету як «піонерка технологій для осіб з вадами слуху» за розробку першого багатоканального кохлеарного імплантату з гібридною технологією.
2010: Почесна доктор Медичного університету Інсбрука^[5]
2013: нагороджена премією Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідження разом з Грімом М. Кларком і Блейком С. Вілсоном за розробку сучасного кохлеарного імплантату.
2015: Премія Руссів^[6] за розробку кохлеарних імплантатів, які дозволяють глухим чути.