Батько — Юрій (Єжи) Устрицький, який мав 2-х дружин: перша — з Літинських, друга — з Турзанських;
Мав брата Василя.
Вступив до Львівського василіянського монастиря[3].
10 грудня 1715 р. номінований на Перемишльського унійного єпископа і висвячений у Львові 17 грудня того ж року. На посаді Перемишльського єпископа (1715―1746) здійснив у своїй єпархії реформу, ухвалену Замойським синодом (1720), в якому брав участь. Заснував стипендію для кліриків зі своєї єпархії для студій у вірменській семінарії у Львові. 1739 року призначив своїм коад'юторомОнуфрія Шумлянського. 27 січня 1740 скликав єпархіальний синод, під час якого були прийняті постанови у справах генерального і катедрального офіціалів, деканів, парохів, парафій і реформи єпархії[3].
1746 року зрікся з обов'язків єпископа і переїхав жити до Спаського монастиря, де й помер 12 жовтня 1748 р. і був похований у крипті церкви Лаврівського монастиря[4].
Інша версія дати смерті Єроніма Устрицького ― 27 жовтня 1746 року[5].
Примітки
↑Бендза Мар'ян. З історії православної культури Сяноцької землі / Український історичний журнал.— К., № 5 (482) за вересень-жовтень 2009.— С. 178. ISSN 0130-5247