Ґрейс Картерет, 1-ша графиня Ґранвілл

Ґрейс Картерет, 1-ша графиня Ґранвілл
Народилася	3 вересня 1654(1654-09-03)[1]
Померла	18 жовтня 1744(1744-10-18)[1] (90 років)
Поховання	Вестмінстерське абатство
Країна	Королівство Велика Британія
Титул	Граф Ґранвілл
Батько	Джон Ґранвілл, 1-й граф Бат[2]
Мати	Джейн Ґранвілл, графиня Бат^d[1][2]
Брати, сестри	Чарльз Ґранвілл, 2-й граф Бат[2] і Lady Jane Granville^d[2]
У шлюбі з	George Carteret, 1st Baron Carteret^d[2]
Діти	Джон Картерет, 2-й граф Ґранвілл[2]

Ґрейс Картерет, 1-ша графиня Ґранвілл ( прибл. 1667 ^[3] — 18 жовтня 1744), попередньо леді Ґрейс Ґранвілл, була suo jure графинею Ґранвілл і дружиною Джорджа Картерета, 1-го барона Картерета.

Раннє життя

Ґрейс народилася в Стов, Кілкемптон у Корнволлі, ^[4] як донька Джона Ґранвілла, 1-го графа Бата^[3] та його дружини Джейн Вайч. Деякі джерела називають датою її народження 1654 рік, що зробило б її на тринадцять років старшою за чоловіка. Однак їх шлюб відбувся в 1675 році, коли вона, як кажуть, була «ще дитиною»^[5].

Шлюб і нащадки

Вона вийшла заміж за Джорджа Картерета, 1-го барона Картерета (1667-1695), який успадкував титул баронета свого діда в 1680 році, а в 1681 році отримав статус барона Картерета.

У Картеретів було двоє синів:

• Джон Картерет, пізніше 2-й граф Ґранвілл (1690-1763), який був одружений двічі: вперше з Френсіс Ворслі в 1710 році, а вдруге з леді Софією Фермор в 1744 році. Від обох шлюбів мав дітей.
• Філіп Картерет (1692-1711), який помер неодруженим, будучи учнем Вестмінстерської школи, і був похований у Вестмінстерському абатстві^[6].

Джордж Картерет помер у віці 28 (або 26) років у 1695 році^[5].

Графиня Ґранвілл

Брат Ґрейс, Чарльз Ґранвілл, 2-й граф Бат, покінчив життя самогубством через два тижні після смерті їхнього батька, і титул графа успадкував його син Вільям, неповнолітній. Після смерті Вільяма в 1711 році, оскільки всі старші брати і сестри Ґрейс померли до неї, вона була отримала титул як віконтеса Картерет і графиня Ґранвілл у 1714 році ^[7] Вона змогла передати обидва титули своєму старшому синові Джону.

Ґрейс Картерет померла в сімейній резиденції Гавнз в Бедфордширі у віці 77 років через кілька місяців після другого шлюбу свого сина з Софією Фермор^[8]. Її поховали в гробниці генерала Монка у Вестмінстерському абатстві^[6].

Список літератури

1. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
2. Kindred Britain
   d:Track:Q75653886
3. Grace (née Granville), Countess Granville and Viscountess Carteret. National Portrait Gallery. Процитовано 2 жовтня 2018.
4. G.E. Cokayne; with Vicary Gibbs, H.A. Doubleday, Geoffrey H. White, Duncan Warrand and Lord Howard de Walden, editors, The Complete Peerage of England, Scotland, Ireland, Great Britain and the United Kingdom, Extant, Extinct or Dormant, new ed., 13 volumes in 14 (1910-1959; reprint in 6 volumes, Gloucester, U.K.: Alan Sutton Publishing, 2000), volume VI, page 89.
5. Joseph Lemuel Chester (1876). The Marriage, Baptismal, and Burial Registers of the Collegiate Church Or Abbey of St. Peter, Westminster. Harleian Society. с. 367–.
6. Carteret family. Westminster Abbey. Процитовано 2 жовтня 2018.
7. A companion and key to the history of England; consisting of copious genealogical details of the British sovereigns, with an appendix, exhibiting a chronological epitome of the successive holders of the several titles of the ... nobility, etc, with their armorial bearings. 1832. с. 563–.
8. Horace Walpole (1866). The Letters of Horace Walpole, Earl of Orford. Bohn. с. 299–.