Походив зі старовинного литовського[6] роду Кишок, вперше згадується з Підляшшя. Батько — генеральний староста жмудський Станіслав III Кишка (1549—1619), мати — Єлизавета (Ельжбета) Сапега (її батько — київський каштелянПавло Сапегапом. 1580). Брати — жмудський єпископ Станіслав Кишка (1584—1626), воєвода мстиславський та каштелян троцький Микола Кишка (1588—1644), воєвода мстиславський та вітебський Кшиштоф Кишка (пом. 1646).
21 квітня 1620 року разом з дружиною[8] записав фундуш для будівництва римо-католицького костелу в містечку Соли Ошмянського повіту.
1624 року виїхав разом зі старостою оршанським Олександром Теодатом Сапігою і Станіславом Рудоміною навчатися в Падуанському університеті. У місті 4 березня 1625 року зустрівся з королевичем Владиславом, який мав подорож за кордон: Кишка супроводжував Вазу до Венеції. Навчання завершив Януш у 1626 році.[8]
↑М. Грушевський стверджував, що Кишки «до свого походження неясні (у всякім разї не Русини, судячи по іменах)» → Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30.
↑ абвгWasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654)… — S. 509.
↑Nelė Asadauskienė. Kiškų giminė LDK XV a. pab.-XVI a. (Genealoginis tyrimas) Vilnius, 2003(лит.)
Джерела
Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
Wasilewski T. Kiszka Janusz h. Dąmbrowa (ok. 1586—1654) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII/4, zeszyt …. — S. 508—510. (пол.)