Полк сформований як Якутський мушкетерський полк у складі 3-х батальйонів із однієї гренадерської, 3-х мушкетерських рот Селенгінського мушкетерського полку і рекрутів. 16 (28 березня) 1807 року полку вручені стяги. З 22 лютого1811 року отримав назву Якутський піхотний полк.
Полк воював з турками на Дунаї, з Наполеоном при його відступі в 1812 році, Лейпцизькому, Паризькому боях, квартирував у Франції до 1816 року. Потім воював з Туреччиною в 1828—1829 роках[1].
28 січня1833 року до полку приєднані 1-й і 3-й батальйони Козловського піхотного і 2-й батальйон 35-го єгерського полків і полк став складатися з 6-ти батальйонів. 10 березня1854 року при полку сформовані 7-й і 8-й батальйони.
За стійкість та мужність полк був нагороджений Георгіївським прапором з написом «За Севастополь в 1854 і 1855 роках». За час оборони міста полк втратив близько 1900 чоловік[2].
25 березня1864 року Якутському піхотному полку було присвоєно загальноармійський № 42.
Поблизу села Мінді в місцевості Гринчер в 1879 році споруджено пам'ятник 30 воїнам 42-го Якутського піхотного полку і майору того ж полку Костянтину Івановичу Емольскому[3].
У 2005 році на Братському кладовищі в Севастополі, де захоронені останки воїнів полку, що загинули при обороні севастполя за ініціативи Президента Республіки Саха Штирова В. А. за кошти Якутського республіканського фонду розвитку козацтва були відновлені братські могили, про що свідчить пам'ятний камінь.
