Марина Олександрівна Яковлєва (нар.. 1 квітня 1959, Зима ) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Російської Федерації (2000).
Народилася 1 квітня 1959 року в місті Зима Іркутської області.
Батько — машиніст. Мати Поліна Федорівна — фельдшерка. Коли Марині було п'ять років, її батьки розлучилися. Мати одружилася вдруге і разом з вітчимом переїхала до міста Шелехова. Там народився молодший брат Володимир.
У 1978 році Принцесою у фільмі Марка Захарова «Звичайне диво» могла стати Марина Яковлєва, але режисер обрав Євгенію Симонову.
У 1980 році Закінчила Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського (ГІТІС, курс Б. Бібікова і С. Глушанського).
З 1982 року — акторка Кіностудії М. Горького. Тоді ж зіграла роль вчительки в журналі «Єралаш» (сюжет «Давай мінятися»).
У 1989—1990 роках — акторка театру «Школа сучасної п'єси» під керівництвом Йосипа Райхельгауза.
З 1991 року — акторка Нового драматичного театру. Але в 2004 році після смерті майстра акторка покинула театральний колектив і стала з'являтися виключно в антрепризних виставах: «Ідеальна дружина»; «Незаміжня жінка»; «Кадриль»; «Біля перехрестя»; «Сини його коханки»; «Хочу на Сейшели» і «Заміжні наречені».
Зіграла першу велику роль в фільмі «Вітер мандрів» (Марфутка).
У титрах деяких фільмів зазначалася як Марина Яковлєва-Ростоцька.
При цьому, щоб забезпечувати дітей, в 1990-х роках вона, відома акторка працювала навіть Снігуронькою на ялинках. Але поступово все змінилося — нове тисячоліття принесло багато роботи в телесеріалах.
Крім роботи в театрі і кіно вела в 2000—2001 роках на телебаченні рубрику «Корисні поради» у програмі ТНТ «З життя жінки».
З 2011 року Була ведучою програми «Новий ранок» на телеканалі ТВ-7.
З 2015 року спільно з Анною Березиною веде програму «Дамський калейдоскоп» на каналі РазТВ.
У 2002 році сталася страшна аварія, яка привела до переломів тазових кісток. Їй говорили, що можливо, вона не зможе ходити. Але була справжнім бійцем. Вона не хотіла ставити хрест на собі і тим більше на кар'єрі акторки. Заново вчилася вставати, ходити, перемагаючи біль. Лише сцена і робота змогли зцілити її.