Я́коб-Ма́гнус Се́дерман (19 березня 1938(1938-03-19), Гельсінкі) — перший Європейський омбудсмен, відомий політичний і державний діяч Фінляндії.
Біографія
Народився 19 березня 1938 року у місті Гельсінки (Фінляндія). Батько Джон Санфрід Седерман був капітаном далекого плавання, мати Ракель Седерман — магістром філософії[4].
Навчався у Гельсінському університеті, 1962 року здобув ступінь магістра права, 1967 — ліценціата права. Також пройшов навчання на курсі підготовки суддів (1965)[5].
В 1966—1967 працював старшим викладачем соціального законодавства Шведського інституту соціальної праці та місцевої адміністрації, з 1967 по 1971 — директором Асоціації шведськомовних муніципалітетів у Фінляндії[5].
Політична та громадська діяльність
З 1971 по 1982, протягом 11 років, обіймав посаду Голови департаменту безпеки праці Міністерства соціального захисту та охорони здоров'я Фінляндії[5]. У період з 1 по 29 жовтня 1971 був міністром юстиції Фінляндії[3], а з 4 квітня 1972 по 30 червня 1982 — депутатом Парламенту Фінляндії від Соціал-демократичної партії[4].
З 1982 по 1989 — губернатор провінції Уусімаа, потім з 1989 по 1995 — Парламентський омбудсмен Фінляндії, а також у 1991—1992 роках — член Ради директорів Міжнародного інституту омбудсменів[5].
12 липня 1995 обраний Європейським парламентом на посаду Європейського омбудсмена, офіційно почав виконувати обов'язки з 27 вересня того ж року[6]. Став першим на цій посаді, був призначений ще на один термін і обіймав її до 31 березня 2003 року[7].
А 2003—2005 роках очолював Раду ЗМІ Фінляндії, у 2004—2006 був членом Ради Гельсінського університету[5]. У 2005—2006 — член робочої групи Ради Європи, яка працювала над реформою Європейського суду з прав людини[4].
З 12 вересня 2007 по 20 квітня 2011 — знову депутат Парламенту Фінляндії[4].
Приватне життя
Якоб Седерман одружений з Райєю Кааріною Седерман (фін. Raija Kaarina Söderman), митним інспектором. Вони мають трьох дітей: дочок Лісбет (1958) і Дісу (1960), сина Петера (1962)[4].
Седерман володіє шведською, фінською, англійською, іспанською та французькою мовами. Захоплюється джазом, літературою, футболом та велоспортом[5]. Капітан запасу[4].
Нагороди та відзнаки
Досягнення та заслуги Якоба Седермана відзначені низкою нагород на міжнародному рівні[8]:
- Відзнаки
- Призи та нагороди
- Нагорода Європейської асоціації інформації за досягнення в галузі Європейської інформації (1996)
- Спеціальна нагорода за внесок Європейського омбудсмена в поширення інформації (Міністерство освіти Фінляндії, 2000)
- Премія Алексіса де Токвіля (Європейський інститут державного управління, 2001)
- Приз Снелльмана (Фінська асоціація видавців періодики, 2002)
- Нагорода Експатріант року (Фінляндія, 2003)
- Нагорода Споживач року (Асоціація фінських споживачів, 2005)
- Приз Чюденіуса (Фінляндія, 2006)
- Приз Фінського Союзу гуманістів (2007)
- Приз Північного адміністративного Союзу — Фінської асоціації (2007)
- Премія миру (Комітет 100 у Фінляндії, 2008)
- Почесні звання
Публікації
Якоб Седерман є автором численних публікацій — промов, статей, доповідей тощо[9]. У 2008 році, до свого 70-річного ювілею, видав книгу мемуарів, зі спогадами про власне дитинство та юність, під назвою «Збір анемон. Історія Оулункуле»[10].
Примітки
Посилання
