«Щоденник Бріджит Джонс» (англ. Bridget Jones’s Diary) — британський фільм 2001 року, екранізація однойменного роману Гелен Філдінг.
2004 року вийшов сиквел «Бріджит Джонс: Межі розумного», також знятий за книжкою Гелен Філдінг.
Героїня цього фільму, Бріджит Джонс (Рене Зеллвегер), вирішила нарешті опанувати себе й почати нове життя! Їй уже за тридцять, але вона безвольно потурає своїм шкідливим звичкам і не наважується позбутися зайвих кілограмів. Але, що найголовніше, Бріджит — геть сама. Батьки намагаються посватати її за сина сусідів, скромника Марка (Колін Ферт), а сама Бріджит шаленіє від свого неперевершеного начальника Деніела (Г'ю Грант). З першого ж дня нового життя міс Джонс вирішує вести щоденник, у який вона записуватиме свої майбутні досягнення й перемоги. Але виявилося, що здійснити мрії та знайти щире кохання значно складніше, ніж це здавалося героїні.
«Щоденник Бріджит Джонс» є, по суті, реінкарнацією класичного англійського жіночого роману. І форма (щоденникові записи), і зміст (криза віку, пошук ідеального коханого) повністю відповідає штампам цього жанру, але водночас піддається їдкій постмодерністській іронії. Сюжет «Щоденника» детально повторює сюжет роману Джейн Остін «Гордість і упередження», аж до імені головного чоловічого персонажа — Марка Дарсі. Роль головного героя — містера Дарсі — у цій та в іншій версії виконав Колін Ферт (йдеться про серіал BBC 1995 року «Гордість і упередження»).
Українськомовне дублювання фільму створене у 2021 році на студії Так Треба Продакшн на замовлення vod-провайдера sweet.tv.[5]
Світові касові збори фільму перевищили 280 мільйонів доларів, з яких близько 71 мільйона — американський прокат.
Особливо високими збори були у Великій Британії — 45 мільйонів фунтів стерлінгів. На момент виходу в прокат (2001 рік) фільм став другою британською стрічкою за зборами у Великій Британії, поступившись лише комедії 1997 року «Чоловічий стриптиз».
2002 року Рене Зеллвегер за роль Бріджит Джонс було номіновано на отримання премії «Оскар» за найкращу жіночу роль. Проте премію одержала Геллі Беррі.
Портал «Кінематограф»