Народився у 1982 в Києві. Спочатку батьки хотіли назвати сина Максимом, ім'я «Тарас» було озвучене як жарт.
Тараса виховували мати Ольга Шевченко — завідувач катедрою іноземних мов в університеті, бабуся Лідія Левчук — лікар та племінниця режисера Тимофія Левчука, та прабабуся Євгенія Тебенчук[6] — шкільна викладачка української мови та літератури. У дитинстві, замість традиційних колискових, мама співала Тарасу пісні з класичних англомовних фільмів таких як «Ромео і Джульєтта», а прабабуся розповідала історії зі свого життя — дитинство в царській Росії, революцію, Голодомор, Другу Світову війну та післявоєнні роки. Також мама була фанаткою «The Beatles» та поціновувачкою західної музики, тож вдома Тарас постійно слухав музику на платівках — Beatles, Boney M, Zodiacks, Ottawan та інших виконавців.
У 6 класі, співав у шкільному народному хорі, приблизно в цей же час Тарас уперше почув та побачив кліп гурту Queen, що в подальшому вплинуло на його бажання займатися музикою.
У 13 років батьки віддали Тараса до музичної школи по класу гітари, де він навчався до 16 років.
У 2019 звільняється з «LSD Records» й разом зі звукорежисером В'ячеславом Соболєвим відкриває власну студію звукозапису «Kobzar Records», на якій пізніше будуть написані «Соловей» та «Шум».
Музична творчість
У 13 років мама подарувала Тарасу простенький синтезатор-«самограйку», з яким він зібрав свій перший гурт, де був клавішником та писав всю музику. Згодом у 14 років, збирає ще один гурт, в якому грає thrash metal, вже на гітарі.
В 1998 починає робити музику на комп'ютері та зі своїм однокласником Олексієм Потапенко збирає хіп-хоп гурт MCLB, який існує до 2001 року.
У 2001—2002 роках грає у складі гурту UGO й пише більшість музики до дебютного альбому «Мафія»[8].
У 2002 разом з другом Дмитром Івановим та Потапом у якості продюсера, створює ню-метал гурт «Ураган Ж», до якого пізніше приєднуються барабанщик Василь Переверзєв (ТОЛ, ПНД) та вокаліст Олексій Шманьов (Karna, ENTREE). Гурт розпадається у 2003, так й не давши жодного концерту.
У 2002–2003 пише сольний альбом під псевдонімом DJ Doc. Альбом не видається, але пісня «На своей волне»[9] потрапляє до дебютного альбому Потапа.
З 2003 по 2009 Тарас грає на гітарі у декількох гуртах, в основному nu-metal та death metal, для яких пише майже всю музику й паралельно робить аранжування на замовлення та для власної розваги пише пісні в стилях trance і drum'n'base.
У 2007 Тарас захоплюється грою на перкусії й наступні декілька років вивчає гру на дарбуці та джембе.
У 2009, разом з друзями створює groove-metal гурт «Fat from Mars», до якого потрапляє екс-вокаліст гурту «Skinhate» Євген «Ж. К.» Лашко. Гурт успішно концертує протягом 2010, але розпадається у 2011 через відсутність видимих перспектив для гурту та небажання грати таку музику далі.
У 2011—2012 грає на на барабанах в оркестрі Бразильських барабанщиків «Samburashka».
У 2011, надихнувшись творчістю гуртів «Atmasfera», «Infected Mushroom», «Pendulum» та «Nero» вирішує створити електронний проект, що гратиме наживо з етнічними інструментами, але попередньо бачить там вокал у стилі reggae. Все змінюється після того, як під час подорожі Індією, Тарас потрапляє на театральну виставу, під час якої дівчина на сцені виконує Українську народну пісню — після цього з'являється бажання додати у проект український народний спів. В цей же час, вирішує назвати свій проект «Go_A»[11]. Незважаючи на те, що основним музичним інструментом Тараса є гітара, у Go_A він стає за клавішні/семплер, бо «якщо не я, то хто?».
У 2012 знайомиться зі співачкою Катериною Павленко[12], записує з нею пісню «Пробудження»[13], після чого запрошує Катерину до гурту.
У 2015 році Go_A виграють конкурс «The Best Track in Ukraine»[14] й пісня «Веснянка»[15] потрапляє до ротації на радіо «Kiss FM», де 6 тижнів поспіль займає 1 місце у хіт-параді «10Dance».
Після Євробачення, пісня «Шум» очолила рейтинг найпопулярніших треків на стрімінг-платформі «Spotify», та стала першою в історії україномовною піснею, що потрапила у хіт-парадBillboard[19]. Наприкінці 2021, «Шум» посів 3 місце серед 250 найпопулярніших пісень за всю історію Євробачення «ESC Top 250»[20].