Чотирирічний план (нім. Vierjahresplan) був створений для підвищення економічної сили, автаркії і переведення нацистської Німеччини на військові рейки.
Поняття «Чотирирічний план» виникло безпосередньо після приходу націонал-соціалістів до влади у Німеччині й спочатку було одним з політичних лозунгів пропаганди рейхсканцлера Адольфа Гітлера у 1933 році («Дайте мені чотири роки!») Відразу після призначення рейхсканцлером Гітлер заявив 2 лютого 1933 року: «Упродовж чотирьох років безробіття повинно бути ліквідовано! (нім. Binnen vier Jahren muß die Arbeitslosigkeit beseitigt sein!)»[1] Як розвиток цих заяв 24 березня 1933 року був прийнятий Закон про ліквідацію бідування народу та держави[2]. Поняття «Чотирирічний план» також належало до заяви Гітлера від 2 лютого 1933 року й торкалося відродження економіки й соціальної сфери Німеччини.
Власне ж «Чотирирічний план» почав розроблятися з квітня — травня 1936 року всередині величезного бюрократичного апарату міністра-президента Пруссії Германа Геринга[3] й був офіційно проголошений на з'їзді НСРПН 1936 року у Нюрнберзі. Цей план вже був пов'язаний з проектом створення замкненої (автаркічної) економіки і переозброєнням німецької промисловості. 18 жовтня того ж року Герман Геринг став офіційно призначеним уповноваженим по чотирирічному плану, і при ньому було створене спеціальне Управління по чотирирічному плану, що увібрало у себе значне число чиновників уряду Пруссії, що працювали над ним до цього. У 1940 році Чотирирічний план був продовжений ще на чотири роки[3].