Червоний пролетар (футбольний клуб, Москва)

«Червоний пролетар»
Повна назва	Футбольний клуб; Червоний пролетар; Москва
Засновано	1923
Населений пункт	Москва, СРСР
Стадіон	«Труд»
Ліга
Домашня	Виїзна

Футбольний клуб «Червоний пролетар» або просто «Червоний пролетар» (рос. Футбольный клуб «Красный пролетарий» Москва) — радянський футбольний клуб з міста Москва. Заснований 1923 року.

Хронологія назв

1923—1931: Клуб «Просвіти трудящих»;
1931—1936: Завод «Червоний пролетар»;
1936: «Батьківщина»;
1936—?: «Червоний пролетар».

Історія

Брав участь у чемпіонаті Москви з футболу. Згодом змінювалась назва спортивних товариств — «Батьківщина», «Салют», «Труд», до яких належав спортивний колектив верстатобудівного заводу «Червоний Пролетар», але мета залишалася незмінною — розвиток спорту, і в першу чергу футболу та хокею, в районі. У 1938 році після невдалого виступу в Кубку СРСР на всесоюзному рівні виступив у 1969 році (в московській зоні класу «Б» першості СРСР). Також згадується назва ЗЧП (Завод «Червоний пролетар»). У перші повоєнні роки тут почали грати олімпійські чемпіони Мельбурна Анатолій Ісаєв, Михайло Огоньков, Анатолій Масленкін. У дитячих командах «Червоного Пролетаря» отримав футбольну освіту майбутній головний тренер збірної команди Росії Борис Ігнатьєв. З командами футбольного клубу працювали в ті роки Г. Путілін, Г. Дуганов, В. Жмельков, Я. Тарабрін^[1].