Чемпіонат світу зі снукеру серед ветеранів (англ. Snooker World Professional Seniors Championship) — головний снукерний турнір серед гравців старшої вікової категорії (понад 40 років).
Турнір вперше був проведений в 1991 році в Сток-он-Тренті, і його переможцем став валлієць Кліфф Вілсон. Потім чемпіонат на довгий час припинив своє існування і відновився тільки в 2010 році [1] [2] [3] [4]. До цього, в 2000 році була спроба організувати тур ветеранів, в який планувалося включити і чемпіонат світу, проте через недостатню фінансову підтримку і відсутності уваги з боку мас-медіа ця спроба залишилася невдалою — пройшов тільки один турнір, World Seniors Masters . А в 2004 році IBSF організувала власну світову першість, однак вона була дещо іншим турніром і так і не увійшла до офіційного списку чемпіонатів світу.
У 2006 році пройшов єдиний командний чемпіонат світу, також під егідою IBSF.
Поновлений чемпіонат пройшов в травні-листопаді 2010 року. Він включив в себе кваліфікаційний (28-30 травня) раунд і фінальну, телевізійну стадію (5-7 листопада). Переможець отримав 20 000 фунтів стерлінгів. Одним з організаторів турніру став екс-чемпіон світу Джо Джонсон. Всього у фінальній стадії виступили 6 екс-чемпіонів світу: Джо Джонсон, Стів Девіс, Джон Перрот, Кен Доерті, Денніс Тейлор і Пітер Ебдон, а також шестиразовий фіналіст ЧС Джиммі Вайт. Планувалося і участь Алекса Хіггінса, Але 24 липня 2010 року він помер [5] . Переможцем став Джиммі Вайт.
Фінальна стадія почалася з чвертьфіналу (матчі до 2 перемог). Півфінали гралися до 3 перемог, фінал — до 4.