Церква одноверха, у плані хрещата. Встановлена на кам'яних брилах, які покладені одна на одну на певній відстані, а вже потім навкруги викладено цоколь. Збудована разом з дзвіницею із соснових тесаних плах і вкрита шалівкою. Усі рукави (притвори) у плані чотиригранники та мають однакову висоту. Ґанки влаштовані з трьох боків. Ґанок з південно-східного рукава втрачений під час перевезення та встановлення споруди.
З півдня та півночі міжраменні кути заповнені квадратними прибудовами, які всередині сполучаються з вівтарем. Зруб головної нави високий і вищий за бокові, але четверик зовні виділяється від рамен у вигляді низької призми тільки на висоті гребенів раменних дахів. Коротким різким заломом четверик переходить у помірний ошатний восьмерик. Фронтони та заломи четверика та восьмерика чітко окреслені карнизами. Ґранчастим стрімким невисоким дахом перекрито восьмерик. На чотирьох, орієнтованих на всі сторони світу, гранях — гострі трикутні фронтони.
Вивершує баню невисокий і розширений до верху глухий ліхтар. На ньому утримується цибуляста главка з кулею і хрестом. Великі, прямокутної форми вікна (по 32 шибки у вікні) розташовані на нижніх ярусах зрубу і прикрашені лиштвами з трикутними фронтончиками. Споруда має чотири входи: з півдня, півночі, заходу, сходу.
Восьмерик дзвіниці розташований над четвериком і має однакові з головною банею форми. Віконні отвори дзвіниці служать слухами. Вся споруда обшита шалівкою і пофарбована у синій колір.
Розміри
Притвор: довжина — 6,9 м, ширина — 6,7 м, площа — 47,50 м².
Нава: довжина — 6,7 м, ширина — 16,3 м, площа — 111,7 м².
Вівтар: довжина — 4,9 м, ширина — 6,7 м, площа — 34 м².
Ризниця, довжина — 2,9 м, ширина — 2,9 м, площа — 8,4 м².
Паламарня: довжина — 2,9 м, ширина — 2,9 м, площа — 8,4 м².
Дзвіниця: довжина — 4,9 м, ширина — 6,7 м, площа — 32,83 м².
Липень 2004
Травень 2010
Серпень 2014
Травень 2015
Історичні відомості
Перша церква у селі була споруджена після 1708 року, на її місці заклали храм 1786 року, який розібрали 1891 року. І на цьому ж місці було споруджено церкву Святої Параскеви П'ятниці. Її звели за кошти парафіян та церковні заощадження. На відміну від двох попередніх, вона була побудована разом із дзвіницею. З 10 лютого 1892 р., завдяки клопотанням священника церкви Антонія Піснячевського, при церкві діяла церковнопарафіяльна школа. Таким чином, на квартирі у останнього розпочали навчання 26 хлопців та 14 дівчат.
У 1902 р. до церкви св. Параскеви було приписано 1609 душ дорослого населення (не лише жителів с. В'юнище, а також с. Городища). У 1912 р. кількість парафіян складала 1438 душ. Протягом 1925—1926 рр. у с. В'юнище при церкві було зареєстровані слов'янська та автокефальні громади. Наприкінці 1930-х рр. церква була закрита. Приміщення почали використовувати як зерносховище.
Лише 1973 року церкву встановили встановили на природному підвищенні рівнинного плато лесової тераси у межах Музею архітектури на побуту Середньої Наддніпрянщини. У другій половині 1970-х років у приміщенні церкви розпочалася робота із створення експозиції Музею світопізнання та мирного освоєння космосу (з 2003 р. перейменований на Музей космосу[1]).
Вовкодав С. М. До питання історії створення Музею космосу в м. Переяслав-Хмельницькому / С. М. Вовкодав // Матеріали І Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії». — Переяслав-Хмельницький, 2014. — С. 35-38.
Мартинович П., Горленко В. Церкви старинной постройки в Полтавской епархии / П. Мартинович, В. Горленко // Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициальная. 1888. — № 16. — августа 15. — СПб., 1888. — С. 22.
Махінчук М. Г. Мереживо мінливого часу / М. Г. Махінчук — К.: КИТ, 2012. — 592 с.
Набок Л. М. Актуальні питання вивчення та експонування традиційних культових споруд в етнографічному заповіднику «Переяслав» / Л. М. Набок // Проблеми охорони та дослідження етнографічної спадщини. Збірник статей. — Київ, 2005. — С. 47-52.
Набок Л. М. Православні храми Переяславщини: історія, дослідження, сучасність / Л. М. Набок, О. В. Колибенко. — К.: ВД «Від А до Я», 2007. — C. 123—125.
Ткаченко Г. П. З історії в'юнищанської церки та її парафії XVIII-ХХ ст. / Г. П. Ткаченко // Pereyaslavica. — К.: Міленіум. — 2007. — Вип. 1 (3). — С. 175—178.
.jpg)
