Церква Покрови Пресвятої Богородиці в Оріховці — парафія і храм греко-католицької громади Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Оріховець Тернопільського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значення[1].
Історія церкви
Перша документальна згадка про церкву датується 1564 роком. Архітектор церкви — Василь Нагірний. Іконостас — дубовий, жовтий, різьбив Михайло Наконечний в 1924 році. Церкву розписав у 1922 році Федор Гриневич з Винників під Львовом, який також намалював верхній образ Царя слави. Всі інші образи намалював художник-самоук Лев Пацюркевич з Кременця в 1926 році. Святкові образи Серця Ісусового та Страждаючої Богородиці малював Дмитро Бойко з Жулина (теж самоук). Зі старої церкви були перенесені образи святої Варвари та святого Миколая, намальовані Бартком Побідинським.
10 жовтня 1901 року храм освятив митрополит Андрей Шептицький.
До 1946 року парафія і храм належали УГКЦ.
У 1963 році державна влада церкву закрила, але парафіяни домоглися її відкриття в 1969 році, і вона до 1990 року знову була підпорядкована РПЦ. У середині 1990 року парафія — знову в лоні УГКЦ.
При парафії діє Вівтарна дружина.
Парохи
- о. Стефан Куницький (до 1842),
- о. Матвій Куницький (1842—1876),
- о. Теофан де Бонча Куницький (1877—1910),
- ієромонах о. Теодозій Тит Куницький, ЧСВВ (1910—1911),
- о. Володимир Куницький (з квітня 1911),
- о. Борис Ратич (1942—1963),
- о. Михайло Валійон (серпень 1990 — листопад 2011),
- о. Іван Пославський (з 11 листопада 1991).
Примітки
Джерела