* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Хуссейн Саїд Мохаммед аль-Убаїді (араб.حسين سعيد محمد العبيدي; нар.21 січня1958, Аль-Адамія, Багдад, Ірак) — колишній іракський футболіст клубу місцевої Прем'єр-ліги та національної збірної Іраку, який виступав на позиції нападника. Колишній президент Іракської футбольної асоціації. Саїд посідає 5-е місце у списку найкращих бомбардирів національних збірних, з 78-а голами[2]. Разом з Ахмедом Раді, вважається найкращим іракським гравцем XX століття і посідає 25-е місце у списку найкращих азійських гравців століття[3]. 24 квітня 1987 року Саїд побив рекорд Фалаха Хасана, та зі 110 голами став найрезультативнішим іракським футболістом. На даний час найкращий бомбардир в історії національної збірної Іраку (78 голів)[4].
Саїд розпочав футбольну кар'єру у 17-річному віці, коли приєднався до національної військової збірної Іраку й у 1975 році виграв золоту медаль Арабських шкільних ігор 1975 року. У 1975 році приєднався до «Ат-Талаби», де провів усі 14 років своєї кар'єри, вигравши три чемпіонських титули й тричі ставав найкращим бомбардиром за підсумками сезону. Він виграв два кубки АФК U-19, два Кубки націй Перської затоки, де він був найкращим бомбардиром в обох випадках та 1 разу найкращим гравцем турніру, Всесвітній військовий кубок та золотою медаль Азійських ігор.
Ранні роки
Саїд (стоїть посередині) носив номер 10 під час виступів у Молодіжному центрь Аль-Іскан у 1972 році
Хусейн Саїд народився 21 січня 1958 року в Аль-Адхамії, де проживала більша частина племені аль-Убаїдів, у багдадській консервативній сім'ї. Його мати мала курдське походження й народилася в Ербілі, батько — араб. Сім'я переїхала з Аль-Адхамія до Аль-Іскана, коли його батько, який раніше працював торговцем тканинами, отримав роботу в Міністерстві будівництва та житлово-комунального господарства.
Хуссейн Саїд розпочинав грати у футбол на вулицях, перш ніж приєднатися до юнацького центру Аль-Іскан. Він допоміг своїй команді виграти чемпіонат серед молодіжних центрів Іраку, оформивши хет-трик у переможному (4:2) поєдинку проти молодіжної команди «Аль-Завраа» і потрапивши на око Давуду Аль-Аззаві, головному тренеру юнацької збірної Іраку U-17 та збірної Іраку з футболу серед військовослужбовців. Аль-Аззаві викликав його до військової збірної, і на своєму першому великому турнірі разом з командою виграв золоту медаль в Арабських шкільних ігор 1975 року в Єгипті[5][6].
Клубна кар'єра
«Ат-Талаба» (1975—1990)
Саїд приєднався до «Аль-Джамеї», в даний час відомий як «Ат-Талаба», коли йому було 17 років у 1975 році на запрошенням головного тренера команди Джамала Саліха, який проживав по сусідству з Саїдом[5]. Дебютував за «Аль-Джамеа» в переможному (3:0) поєдинку чемпіонату Іраку 1975/76 проти «Аль-Шорти». А вже в своєму другому поєдинку за «Аль-Джамеа» відзначився дебютним голом за команду, у воротах «Аль-Куви», завдяки чому «Аль-Джамеа» здобув мінімальну перемогу (1:0)[6]. Клуб у підсумку фінішував на 8-у місці[7]. У чемпіонаті іраку 1976/77 років команда була близькою до чемпіонства, але в підсумку посіла 2-е місце, поступившись «Аль-Завраа»[8]. У сезоні 1977/78 років Саїд відзначився 3-а голами, а його команда фінішувала на 8-у місці[9].
У сезоні 1977/78 років, в якому його команда вперше виступала під назвою «Ат-Талаба», Саїд вперше в своїй кар'єрі увійшов до топ-3 найкращих бомбардирів чемпіонату. З 6-а голами він посів друге місце, його випередив лише Фаллах Хассан (7 голів), на 3-му місці опинився одноклубник Хуссейна, Харіс Мохаммед. «Ат-Талаба» з 15-а набранами очками того сезону фінішувала на 3-у місці[10]. Наступного сезону (1979/80) в чемпіонаті Іраку з ь27-а набраними очками «Ат-Талаба» фінішувала на 3-у місці, а також вийшла до фіналу національного кубку, в якому в серії післяматчевих пенальті з рахунком 2:4 поступилася «Аль-Джаїшу» (основний час завершився з рахунком 1:1)[11].
У сезоні 1980/81 років «Ат-Талаба» виграв свій перший чемпіонський титул після того, як він з «Аль-Шортою» за підсумками чемпіонату набрали однакову кількість очок та мали ідентичну різницю забитих та пропущених м'ячів, після чого Іракська футбольна асоціація оголосила Ат-Талабу чемпіоном через те, що вони мають більше перемог, ніж «Аль-Шорта», хоча «Аль-Шорта» забив більше м'ячів. Хуссейн Саїд з 11-а голами в 11-и матчах став найкращим бомбардиром чемпіонату, загалом же того сезону він відзначився 19-а голами[12]. У національному кубку «Ат-Талаба» вдруге поспіль вийшов до фіналу, де знову зустрівся з «Аль-Завраа» та поступився супернику, 0:1[13]. У сезоні 1981/82 років Ат-Талаба захистила чемпіонський титул, зайнявши 1-е місце з 34-а набраними очками, а Саїд разом з Газі Хашимом з «Аль-Амани» став другим найкращим бомбардиром ліги (обоє гравців забили по 11 м'ячів), але поступилися Тамету Юссіфу з «Аль-Завраа»[14]. Окрім цього команда Хуссейна втретє поспіль вийшла до фіналу кубку Іраку, де поступилася Аль-Завраа (1:2)[15]. Наступного сезону Саїд продовжував боротьбу за звання найкращого бомбардира ліги, відзначившись 17-а голами й випередив свого одноклубника, Рахіма Хаміда, який відзначився 8-а голами. «Ат-Талаба» в чемпіонаті фінішував на другому місці, відставши від переможця, «Салаххаддіна», на одне очко[16]
Саїд у поєдинку чемпіонату проти «Аль-Рашид» в сезоні 1984/85 років
У сезоні 1983/84 років Хуссейн з 7-а голами став третім найкращим бомбардиром чемпіонату Іраку, поступившись гравцям «Аль-Джаїша» Рахіму Хаміду та Алі Хуссейну Махмуду. В той же час «Ат-Талаба» з 36-а набраними очками втретє в своїй історії фінішувала на 2-у місці, поступившись «Аль-Джаїшу»[17]. Наступного сезону, напередодні скасування чемпіонату, Хуссейн відзначився 14-а з 20-и загальних голів своєї команди й став найкращим бомбардиром ліги. З 15-а очками його клуб фінішував на 5-у місці, а також вийшов до 1/4 фіналу Кубку Аль-Рашид[18][19].
Сезон 1985/86 років став одним з найкращих в їх історії як для «Ат-Талаби» в цілому, так і Хуссейна Саїда зокрема. «Ат-Талаба» завоював своє третє чемпіонське звання після перемоги над своїм найпринциповішим суперником того часу, «Аль-Рашидом», в присутності 50 000 глядачів, завдяки єдиному голу з пенальті у виконанні Саїд, фінішувавши з 25 набраними очками в 15-и матчах на першому місці в чемпіонаті[20]. Саїд завершив сезон як найкращий бомбардир чемпіонату разом з гравцем «Аль-Завраа» Ахмедом Раді та Рахімом Хамідом з «Аль-Джаїшу», коли вперше в історії іракського футболу, кожен з них відзначився 9-а голами[21]. З цього ж сезону Хуссейн став також і віце-президентом клубу. У 1986 році на Міжнародному турнірі Саддама Саїд виступав за «Багдад XI», а не «Ат-Талаба», бо по-суті «Багдад XI» фактично став національної збірної Іраку, лише під іншою назвою. «Багдад XI» виграв всі свої групові матчі, включаючи перемогу над клубом Саїда «Ат-Талаба», та кваліфікувалися до півфіналу, де вони перемогли «Аль-Завраа», щоб вийти до фіналу. Тим не менш, «Багдад» XI у фіналі програв з рахунком 1:2 «Аль-Рашиду»; Саїд забив за «Багдад XI» відзначився єдиним голом з пенальті у фіналі на 78-й хвилині[22][23]. Хуссейн повернувся до «Ат-Талаби» напередодні програного (1:2) поєдинку Кубку Аль-Мутабару 1986 року проти «Аль-Рашиду»[24]. У сезоні 1986/87 років «Ат-Талаба» завершила в середині турнірної таблиці, набравши 49 очок та посіли 6-е місце[25]. Друга половина сезону розпочалася з завершення кар'єри капітана команди, Жамаля Алі, в 1987 році, після цього Саїд був призначений новим капітаном команди, проте Саїд брав участь лише в першому етапі чемпіонату через дискваліфікацію, яку отримав гравець від Асоціації. Сезон 1987/88 років був єдиним, коли Саїд не відзначився жодним голом, оскільки він в основному виступав за національну збірну[26]. У той же час клуб Саїда, вперше з сезону 1977/78 років, з 30-а набраними очками посіли 8-е місце[27]. В останньому турі чемпіонату Іраку сезону 1988/89 років Хуссейн за рахунку 1:1 не реалізував пенальті в поєдинку проти найпринциповішого суперника «Ат-Талаби», «Аль-Рашиду». В серії післяматчевих пенальті за рахунку 4:3 Саїд знову не реалізував пенальті, його партнер по команді також пробив повз ворота, у підсумку з рахунком 5:4 перемогу вирвав «Аль-Рашид». Тим не менше саїд повернувся до трійки найкращих бомбардирів, де розділив 3-є місце (з 12-а голами) з гравцем «Аль-Завраа» Саадом Абдул-Рахімом[28].
Останнім сезоном у кар'єрі гравця для Саїда став 1989/90 роки, коли досвідчений футболіст допоміг на першому етапі до 18-о туру утримувати своїй команді 1-е місце в турнірній таблиці. 19 січня 1990 року у поєдинку проти «Аль-Завраа» Саїд востаннє одягнув футболку «Ат-Талаби» й відзначився голом у тому матчі. Після цього Іракська футбольна асоціація надіслала для Хуссейна виклик до національної збірної країни для участі в 10-му розіграші Кубку націй країн Перської затоки, на якому досвідчений нападник відзначився 10-а голами[29]. Цей виклик спичинив втрату лідерства «Ат-Талаби» в чемпіонаті, за підсумками якого клуб посів 6-е місце[30]. Після завершення Кубку націй Перської затоки Саїд оголосив про завершення футбольної кар'єри. Протягом 15 сезонів, проведених у команді, Хуссейн відзначився 112 голами, а також у 10 сезонах ставав найкращим бомбардиром команди[26]. Після завершення кар'єри Саїд продовжував виконувати функції віце-президента команди, на цій посаді він перебував до 1992 року[31].
Кар'єра в збірній
Викликався до юнацьких збірних Іраку U-17 та U-20. Разом з резервним складом останньої брав участь у юнацькому чемпіонаті АФК 1975, де збірна Іраку та Ірану були оголошені переможцями турніру, оскільки фінальний поєдинок завершився нульовою нічиєю[32]. У 1976 році Саїд був викликаний новим головним тренером команди, Мідгардом Станковичем, де був гравцем стартового складу, забивши чотири м'ячі в першому поєдинку Іраку проти Шрі-Ланки й з 7-а голами став найкращим бомбардиром турніру. Ірак поступився в 1/4 фіналу збірній Північної Кореї[33].
Після завершення 4-о Кубку націй Перської затоки у головній збірній країни відбулися кадрові зміни, Футбольна асоціація Іраку призначила хорватського спеціаліста Ленко Грчича новим керівником національної збірної Іраку, а Саїд у віці 18 років вперше у своїй кар'єрі отримав виклик до національної команди[5]. Дебютував за головну збірну 5 вересня 1976 року і нфчийному (0:0) товариському поєдинку проти Саудівської Аравії[2]. Проте надалі Хуссейн продовжував виступати за юнацьку збірну, оскільки тренер головної команди Миодраг Станкович домовився про це з тренером «юнаків» Грчичем. У тому числі й завдяки цьому рішенню Ірак став переможцем юнацького чемпіонату АФК 1977 в переможному (4:3) поєдинку проти Ірану (поєдинок відбувався в Тегерані), а Саїд відзначився переможним для іракської команди голом на 90-й хвилині матчу[34]. Також гравець став найкращим бомбардиром цього турніру (9 голів)[35], а також відзначився хет-триком у переможному (5:1) поєдинку проти юнацької збірної Афганістану U-20[36]. У складі цієї ж команди представляв Ірак у першому розіграші Молодіжного чемпіонату світу 1977 року, де вони поступилися з рахунком 1:3 Радянському Союзу[37], перемогли (5:1) Австрію, з хет-триком Саїда[38], а також поступилися з рахунком 0:4 Парагваю та припинили турнірний шлях[39].
Першим офіційним турніром для Саїда в складі головної збірної Кубок Мердека 1977 у Куала-Лумпурі[2]. У першому поєдинку Іраку на цьому турнірі, 17 липня 1977 року проти Індонезії, вийшов у стартовому складі й забив свій перший м'яч у футболці національної команди вже через 8 хвилин після стартового свистка, у переможному (5:0) поєдинку проти Таїланду вже на 6-й хвилині відзначився голом, а також відзначився єдиним голом у футболці національної збірної Іраку в нічийному (1:1) поєдинку проти Південної Кореї. Ірак фінішував на цьому турнірі на 2-у місці, поступившись Південній Кореї у фінальному поєдинку (0:1). На цьому турнірі Хуссейн зіграв 630 хвилин в усіх 7-и матчах збірної[40].
21 лютого 1978 року відзначився дебютним хет-триком за головну національну збірну в товариському поєдинку проти Алжиру на стадіоні «Аль-Шабаб». Його другим турніром у футболці збірної Іраку став Кубок Мердека 1978, де він відзначився хет-триком у воротах Сінгапуру[2]. Ірак знову фінішував на 2-у місці, поступившись Південній Кореї у фіналі, цього разу з рахунком 0:2[41].
На Азійських іграх 1978 року в поперердньому груповому етапі відзначився голом у переможному (2:0) поєдинку проти Китаю. У півфіналі групового етапу відзначився по 1 голу в переможних поєдинках проти Кувейту (3:0) та Індії (3:0)[2]. У поєдинку за бронзові нагороди турніру Ірак з різницею в один м'яч поступився Китаю[42]. Хуссейн також був одним з гравців збірної Іраку з футболу серед військовослужбовців, яка виграла Чемпіонат світу з футболу CISM 1979 в Ель-Кувейті. На груповому етапі відзначився по одному голу в переможних поєдинках проти Австралії (4:0) та Бахрейну (5:0). У переможному (2:0) півфінальному поєдинку проти Кувейту також відзначився голом. Також реалізував перший удар в серії післяматчевих пенальті в фінальному поєдинку проти Італії (основний час матчу завершився з рахунком 0:0). Ірак в цій серії виявився переможцем, 4:3, й завоював військовий кубок[43]. Перша участь Саїда в кубку націй Перської затоки припала на сезон 1979 року в Бангладеші під керівництвом тренера Аммо Баба. В першому поєдинку Іраку на цьому турнірі, проти Бахрейну, Хуссейн відзначився хет-триком[44]. Також відзначився дублем у переможному для іракців поєдинку проти Катару[45], відзначився голом у переможному (5:0) проти ОАЕ[46], а також відзначився хет-триком в переможному (7:0) поєдинку проти Оману[47]. Ірак став переможцем турніру, набравши 12 очок, вперше з 1970 року випередивши Кувейт. Саїд з 10-а голами став найкращим бомбардиром турніру, окрім цього став найкращим бомбардиром й в історії розіграшів кубку націй Перської затоки[48].
Саїд виходив у стартовому складі у всіх 5-и матчах збірної Іраку в кваліфікації до футбольного турніру на Олімпійських іграх 1980 року в Багдаді, в яких відзначився голом у воротах Йорданії та дублем у воротах Південного Ємену. У групі 1 кваліфікаційного турніру іракська команда поступилася одним очком Кувейту, через що змушена була грати в плей-оф, в якому поступилася з рахунком 2:3[49]. Тим не менше Ірак отримав путівку на Олімпіаду, замінивши Малайзію[50]. На Олімпійських іграх 1980 року в СРСР, Хуссейн відзначився одним голом у воротах Коста-Рики[51]. Ірак вийшов до чвертьфіналу, де з рахунком 0:4 поступився Східній Німеччині[52].
Саїд брав участь у 6-у розіграші кубку Націй Перської затоки 1982 в Абу-Дабі, де загалом відзначився 5-а голами: 1 — у воротах Оману, 2 — Бахрейну, 1 — Саудівській Аравії та 1 — ОАЕ[53]. Незважаючи на те, що іракська команда фінішувала на 1-у місці, за наказом колишнього президента Іраку Саддама Хусейна збіра відмовилася від подальшої участі в турнірі, завдяки цьому Кувейт отримав можливість кваліфікуватися для участі в чемпіонаті світу 1982 року, в той же час усі результати Іраку на турнірі були анульовані[54]. Того ж року під керівництвом Аммо Баба Саїд допоміг збірній завоювати золоті медалі на Азійських іграх 1982 в Нью-Делі. У першому матчі Хуссейн відзначився голом, чим допоміг Іраку здобути впевнену перемогу (4:0) над Бірмою. Також відзначився дублем у переможному (3:0) поєдинку проти Непалу. У чвертьфіналі Ірак переміг Японію завдяки єдиному голу Емада Жассіма, а в півфіналі іракці перемогли з різницею в один м'яч Саудівську Аравію. А 3 грудня, у фінальному поєдинку між Іраком та Кувейтом, Хуссейн гарантував команді золоті медалі, після того як на 82-й хвилині відзначився голом після передачі Каріма Аллаві[55].
Вдруге в своїй історії, й знову під керівництвом Аммо Баба, збірна Іраку завоювала свій другий кубок націй Перської затоки в місті Маскат у 1984 році. На цьому турнірі Хуссейн відзначався двома голами в першому переможному (2:1) поєдинку своєї збірної на турнірі[56], оформив хет-трик у переможному (4:0) поєдинку проти Саудівської Аравії[57], а також відзначився дублем у п'ятому поєдинку проти Кувейту, який завершився перемогою іракців з рахунком 3:1[58]. Ірак повів у рахунку в фінальному поєдинку турніру, але не втримав перевагу й з рахунком 1:2 поступився Катару[59]. Ірак та Катар набрали однакову кількість очок, тому ці збірні розіграли між собою трофей. Фінальний поєдинок був призначений на 28 березня. За 90 основних хвилин команди переможця не виявили. В екстра-таймі Ірак повів у рахунку, проте Катар зумів його зрівняти, перевівши матч в серію післяматчевих пенальті, де Ірак вирвав перемогу з рахунком 4:3[60]. Саїд з 7-а голами став найкращим бомбардиром турніру, а також разом з оманцем Гулямом Хамісом розділив звання Найкращого футболіста турніру[48][61].
Саїд зіграв у всіх дев'яти кваліфікаційних матчах до Олімпіади 1984 року, які провела збірна Ірак, при цьому він відзначився голом у переможному (2:1) поєдинку проти Бахрейну в Манамі, а також ще один м'яч забив у переможному (2:0) поєдинку проти Малайзії в Сінгапурі[2]. Вдруге в своїй історії Ірак кваліфікувався до олімпійського футбольного турніру, де на 83-й хвилині Хуссейн відзначився єдиним голом своєї збірної в нічийному (1:1) поєдинку проти Канади[62]. Також відзначився голом за іракську збірну в програному (2:4) поєдинку проти Югославії[63]. Ірак вилетів з турніру оскільки зазнав двох поразок та один поєдинок зіграв внічию.
У 1985 році в кваліфікації до чемпіонату світу був капітаном команди, зіграв 8 матчів та відзначився 8-а голами. Саїд відзначився 4-а голами в перможних поєдинках проти Лівану (загальний рахунок 6:0), вирішальним голом у переможному (3:2) поєдинку проти Йорданії[64], який для Хуссейна став 100-м у футболці головної збірної країни[2]. У першому раунді кваліфікації до Чемпіонату світу 1986 року з 6-а набраними очками фінішував на 1-у місці в турнірній таблиці й отримав путівку до другого раунду кваліфікації. Саїд відзначився дублем у переможному (3:2) виїзному поєдинку проти ОАЕ[65]. У домашньому поєдинку іракці поступилися з рахунком 1:2, але завдяки більшій кількості виїзних голів вийшли до фінального раунду. Саїд також відзначився голом у Таїфі в переможному (3:1) поєдинку проти Сирії, після цього у виїзному поєдинку іракці розписали нульову нічию, завдяки чому вперше в своїй історії кваліфікувалися для участі в чемпіонаті світу.[66]. Коли розпочалася підготовка до чемпіонату світу 1986 з'явилися чутки проте, що Хуссейн через травму не візьме участь в турнірі, але в останній момент він все ж приєднався до команди[67]. 4 червня Саїд вийшов на поле в першому поєдинку Іраку на цьому турнірі проти Парагваю, іракці поступилися з рахунком 0:1[68]. Після матчу головний тренер збірної Іраку Еварісто де Маседо через стару травму виключив Хоссейна зі складу та відправив його назад до Багдаду. Проте й у матчах проти Бельгії та Мексики іракці зазнали поразки й за підсумками групового етапу залишили турнір[69][70]. З того часу збірна Іраку жодного разу не брала участі в фінальних частинах чемпіонату світу[23].
Після невдалого чемпіонату світу Саїд приєднався до збірної Іраку на Азійських іграх 1986 року, де в переможному (4:0) поєдинку проти Оману відзначився голом, забив м'яч Хуссейн й у програному (1:2) поєдинку проти ОАЕ. Потім пропустив переможний (%:1) поєдинок проти Пакистану. Не брав участі й у чвертьфінальному поєдинку проти Саудівської Аравії, основний час якого завершився з рахунком 1:1, в серії післяматчевих пенальті з рахунком 9:8 Ірак святкував перемогу[71]. Саїд грав у всіх матчах Іраку в кваліфікації до Олімпійських ігор 1988 року та відзначився 4-а голами: 3-а — проти Йорданії та 1-м у воротах Катару. Завдяки цьому іракці втретє поспіль кваліфікувалися до олімпійського футбольного турніру, проте вже на Олімпіаді в групі B посіли 3-є місце й припинили виступи на турнірі[72]. 1988 рік став першим (з 1976) для кар'єри Хуссейна в національній збірній, коли він не відзначився жодним голом[2].
У кубках націй Перської затоки 1986 та 1988 років участі не брав, повернувся до збірної для участі в Кубку Президента 1988, зе відзначився 3-а голами, але збірна Іраку припинила боротьбу вже в чвертьфіналі. У 1990 році знову був частиною збірної на 10-у кубку націй Перської затоки в Кувейті. Ірак здобув перемогу (1:0) проти Бахрейну та зіграв внічию (1:1) з Кувейтом. У третьому поєдинку, проти ОАЕ, іракці знову розписали нічию, 2:2[73]. Після матчу з ОАЕ на знак протесту проти упередженого суддівства Ірак вирішив знятися з турніру[74], саме матч проти ОАЕ став останнім для Саїда в футболці національної збірної. Того ж року 32-річний Хуссейн вирішив завершити футбольну кар'єру[6].
Кар'єра тренера
«Ат-Талаба» (1993)
Після того як він залишив посаду віце-президента «Ат-Талаби» в 1992 році, клуб завершив сезон 1992/93 років як переможець національного чемпіонату та елітного кубку 1992, а також виграв Кубок Футбольної асоціації Іраку 1992/93[75]. Напередодні старту сезону 1993/94 років головний тренер команди, Аюб Одішо, пішов у відставку, через що керівництво клубу в терміновому порядку розпочало пошуки нового спеціаліста на вакантну посаду, ці пошуки завершилися призначенням Саїда виконувачем обов'язків головного тренера[76]. На цій посаді Хуссейн пропрацював першу частину сезону, під його керівництвом команда зіграла 25 матчів національного чемпіонату, а напередодні початку другої частини сезону до команди повернувся Одішо. Останнім матчем для Саїда на посаді в.о. головного тренера став програний (0:4) поєдинок проти лідера чемпіонату, «Аль-Завраа»[77]. Під керівництвом Саїда «Ат-Талаба» завоювала Елітний кубок Іраку 1993, перемігши (2:1) у фіналі «Аль-Кува». Цей трофей став першим та єдиним у тренерській кар'єрі Хуссейна[78][79].
Оскільки Саїд був віце-президентом Іракської футбольної асоціації, очолюваної Удеєм Хуссейном, у 1990-х роках, було багато звинувачень у тому, що він — баасист і саддамін. Його також звинувачували у палестинському походженні, катуванні гравців, надання посад тікритцям[83][84]. «Злі язики» також стверджували, що Саїд був представником Удая при пограбуванні кувейтців під час війна в Перській затоці 1991 року[85]. Деякі інформаційні агентства розмістили в Інтернеті документи, які вказують на те, що Саїд, Наджех Хумуд і Мояд аль-Бадрі працювали в Іракській розвідувальній службі в 2002 році, збираючи інформацію про свої цілі. У документах вказується Саїд, який збирав інформацію про Аль-Бадрі, коли він перебував у Саудівській Аравії, перш ніж приєднатися до них сам. Вони також демонструють підпис особистого секретаря колишнього президента Саддама Хуссейна, Абід Хаміда Махмуда, з приводу виплати Саїду 50 тисяч доларів США після завершення його місії та наймання його на постійну роботу з зарплатнею в 25 тисяч доларів[86]. Один з документів викриває його та Аль-Бадрі при виконанні місії по спостереженню за вірогідним ізраїльським шпигуном у Сирії і показує його роль в арешті Ях'ї Алавана напередодні поїздки до Саудівської Аравії[87].
↑Hussein Al-Najafi, Ali (15 серпня 2010). This Is Hussein Saeed. Kitabat Fil Meezan (Arabic) . Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
