Воскреслий Христос, (іт. Cristo della Minerva), також відомий як Христос-Спаситель або Христос, що несе хрест — мармурова скульптура італійського майстра Високого ВідродженняМікеланджело, закінчена у 1521 році. Знаходиться в церкві Санта Марія Сопра Мінерва у Римі, ліворуч від головного вівтаря.
Створення
Робота була замовлена в червні 1514 року римським патрицієм Метелло Варі, який висунув лише вимогу, що оголена фігура буде мати хрест на руках, але повністю залишив задумку Мікеланджело.[3] Мікеланджело працював над першою версією цієї статуї у своїй майстерні в Мачелло деї Корві приблизно в 1515 році, але покинув її в грубому стані, коли виявив чорну жилку в білому мармурі, про що Варі зауважив у листі, а пізніше Уліссе Альдрованді.[4] Для виконання умов договору 1519-1520 років поспішно створили нову версію. Мікеланджело працював над ним у Флоренції, а переїзд до Риму та останні штрихи були довірені підмайстру П'єтро Урбано. Останній, однак, пошкодив твір, і його довелося швидко замінити Федеріко Фріцці за пропозицією Себастьяно дель Піомбо.
Перша версія скульптури, закінчена пізнішим художником.
Першу версію, хоча б грубу, попросив Метелло Варі і Мікеланджело передав йому її в січні 1522 року для невеликого садового дворика його палаццетто поблизу Санта-Марія-сопра-Мінерва, come suo grandissimo onore, come fosse d'oro (перекладається як «Як його найбільша честь, ніби вона була із золота») у знак поваги, яким користувався Мікеланджело. Скульптура залишилась у тому місці і була описаний Альдрованді в 1556 році.[a]. Як зазначено у деяких листах вона була призначена очевидно для продажу в 1607 році, після чого втрачена з поля зору. У 2000 році Ірен Бальдріга засвідчила скульптуру у ризниці церкви Сан-Вінченцо Мартіре в Бассано-Романо поблизу Вітербо, як втрачену першу версію, закінчену на початку сімнадцятого століття. Чорна жила чітко розрізняється на лівій щоці Христа.[4] Зараз його часто називають Христом Джустініані. Пізніше закінчені частини – це права рука, частини обличчя та спини.[5]:51
Опис
Попри всі труднощі, друга версія вразила сучасників. Себастьяно дель Пьомбо заявив, що одні коліна гідні більшого за весь Рим. Вільям Воллес визнав це «однією з найдивовижніших похвал, коли-небудь сказаних про твір мистецтва»[6] Христос Мікеланджело стоїть роздягненим у позі. Статеві органи Христа оголюються, щоб показати, що його сексуальність не зіпсована пожадливістю і повністю контролюється Його волею, щоб у своєму воскреслому тілі він показав свій тріумф і над гріхом, і над смертю.[7] У 1546 році до скульптури була додана плаваюча бронзова набедренна пов’язка, яка покликана прикрити геніталії.[8]
Нога зігнута, а голова повернена назад, за принципом contrapposto. Порівняно з першою версією, активніша поза дозволяє отримати різноманітніші враження, коли статуя розглядається з різних ракурсів, «не тільки активізуючи простір навколо, а й навіюючи історію, що розгортається». Перша версія була виставлена в Національній галереї Лондона в 2017 році, в тій же кімнаті, що і зліпок другої версії, малюнки до неї та лист, що стосується скульптури.[5]:49–55
Примітки
↑in una corticella ovvero un orticello, "in a little courtyard, or little garden": Aldrovandi, Delle Statue antiche, che per tutta Roma, in diversi luoghi, & case si veggono (Venice 1556)
