Проєкт храму розробив академік архітектури Роберт Робертович Марфельд, а зведення храму велося на кошти місцевого фабриканта І.Вороніна. У церемонії закладки собору брали участь імператриця Марія Федорівна, цесаревич Микола Олександрович та інші члени царської родини. Храм розрахований на 1 400 осіб і являв собою величну будівлю, з трьох боків оточену критою галереєю та увінчану величезним золотим куполом. Вся зовнішня позолота храму та каплиці виконана сухозлітним золотом. До Біркивського храму сходить архітектурне рішення багатьох інших церков початку XX століття, включаючи Богоявленський храм в Санкт-Петербурзі та Софійський собор в Харбіні.
Під час Німецько-радянської війни храм загорівся, обрушився золотий купол.[1] Храм і прилегла каплиця були остаточно підірвані наприкінці війни. Нині відновлена лише каплиця Спаса, що розташовувалася в 60 м від храму.