Фрідріх Ратцель

Фрідріх Ратцель
нім. Friedrich Ratzel
Народився	30 серпня 1844(1844-08-30)[1][2]^[…] Карлсруе, Німецький союз, Німеччина[4]
Помер	9 серпня 1904(1904-08-09)[1][2]^[…] (59 років) Ammerland (Münsing)^d, Мюнзінг, Бад-Тельц-Вольфратсгаузен, Верхня Баварія, Баварське королівство, Німецький Райх
Країна	Велике герцогство Баденське
Діяльність	біолог, геополітик, географ, зоолог, політолог, викладач університету
Галузь	географія[5], соціологія, геополітика, зоологія[5] і політична географія
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Науковий ступінь	докторський ступінь[6]
Науковий керівник	Alexander Pagenstecher^d
Відомі учні	Франц Боас, Анастас Іширков і Karl Weule^d[7]
Знання мов	німецька[1][5]
Заклад	Мюнхенський технічний університет і Лейпцизький університет
Членство	Леопольдина, Баварська академія наук, Саксонська академія наук і Deutscher Kolonialverein^d
У шлюбі з	Marie Ratzel^d
Діти	Hedwig Ratzel^d і Lila Riezler^d
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Фрі́дріх Ра́тцель (30 серпня 1844, Карлсруе — 9 серпня 1904, Аммерланд) — німецький зоолог і географ. Вважається основоположником антропогеографії та політичної географії, і заклав початок в розвитку геополітичної науки. Він уперше в 1901 році вжив термін «життєвий простір» (нім. Lebensraum) на означення важливого географічного фактору середовища проживання, що впливає на діяльність людини, зумовлює хід і напрямок розвитку конкретних суспільств. Перекрутивши його хід думок та погляди нацисти застосували цю термінологію для обґрунтування розв'язування 2-ї світової війни та експансії за межі Німеччини^[8].

Життя

Фрідріх Ратцель був наймолодшим з чотирьох дітей Карла Ратцеля, який служив камердинером при графському дворі у Карлсруе. Навчався в середній школі в Карлсруе протягом 6 років. У 15 років його віддали в науку до аптекарів. У 1863 році він вирушив до Рапперсвіля, що коло озера Цюрих у Швейцарії, де почав вивчати антикознавство. Згодом, після ще одного року праці аптекарем у місті Мерс поблизу Крефельда (1865–1866), навчався деякий час в середній школі в Карлсруе і став студентом зоології в університетах Гейдельбергу, де прослухав курс лекцій професора Ернста Геккеля (автора терміна «екологія»), Єні та Берліні.

Після закінчення навчання Ратцель почав подорожувати, що, власне, в певному роді перетворило його з біолога в географа. Він розпочав свою польову роботу в Середземномор'ї з того, що писав листи про власний досвід. Завдяки цій діяльності Ратцель отримав роботу репортера в газеті «Kölnische Zeitung» — одній з провідних газет Німеччини в ХІХ столітті, що дало йому можливість далі продовжувати свої подорожі.

Фрідріх Ратцель, всебічно зацікавлений вчений, був також правдиво вірним державі німцем. На час франко-прусської війни в 1870 році, він приєднався до німецької армії і впродовж ведення бойових дій між сторонами, був двічі пораненим.

Фрідріх Ратцель став ініціатором кількох експедицій, найдовшою та найважливішою з яких була поїздка до країн Північної Америки, Куби та Мексики. Ця подорож стала переломним моментом в кар'єрі Ратцеля. Він вивчав вплив людей німецького походження в Америці, особливо на Середньому Заході, а також інші етнічні групи в Північній Америці.

У 1876 році науковець видав роботу «Зображення міст та культур у Північній Америці» (нім. Städte-und Kulturbilder aus Nordamerika), що дало поштовх до створення культурної географії. Згідно з Ратцелем, міста — найкращі місцевості для вивчення людей, тому що там життя «змішане, стиснене та прискорене» і воно викриває «найбільше та найкраще найтиповіші сторони людей». Ратцель подорожував до Нью-Йорка, Бостона, Філадельфії, Вашингтона, Ричмонда, Чарлстона, Нового Орлеану та Сан-Франциско.

У 1875 році, після повернення, Ратцель став викладачем географії у Мюнхенському технічному університеті. У 1876 він був призначений на посаду помічника професора, а у 1880 році став повноправним професором. За час перебування у Мюнхені, Ратцель видав декілька книжок та потвердив свою академічну кар'єру. 1886 року він прийняв запрошення з Лейпцигу. Його лекції були популярними — їх відвідувало багато людей, зокрема впливова американський географ Геллен Черчиль Семпл (англ. Ellen Churchill Semple).

Ратцель продовжував свою працю в Лейпцигу аж до своєї раптової смерті 9 серпня 1904 року в Аммерланді (Німеччина).

Наукові праці

Ратцель розкриває основи антропогеографії у своїй двотомній «Антропогеографії» (нім. Anthropogeographie) у 1882 та у 1891 роках. Цю роботу неправильно витлумачили багато його учнів, що спричинило появу певної кількості географічних детерміністів. Його тритомна праця «Історія людства» (англ. The History of Mankind)^[9] була опублікована англійською у 1896 році і містила в собі понад 1100 чудових гравюр та прекрасну хромолітографію.

Фрідріх Ратцель заклав концептуальні положення, що викладені в працях «Закони просторового росту держав» (1896), «Політична географія» (1897), «Море, як джерело могутності народів» (1900). Великий вплив на геополітичну концепцію Ф. Ратцеля мали ідеї дарвінізму. Бувши прихильником соціал-дарвінізму, Ф. Ратцель розглядав державу як біологічний організм, що має певні цикли розвитку та потреби розширювати свій життєвий простір. У виділених ним 7 законах просторового розвитку держави, автор вказав, що зі зростанням культури нації повинна розширюватися територія держави.

Див. також

• Карл Ріттер

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Ратцель Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
5. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
6. Deutsche Nationalbibliothek Record #118598538 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
7. Вейле, Карл // Варлен — Венглейн (БСЭ1) — 1928. — Т. 9. — С. 182–183.
   d:Track:Q20078554d:Track:Q43200243d:Track:Q43422687
8. (англ.) Smith, Woodruff D. «Friedrich Ratzel and the Origins of Lebensraum» [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.], German Studies Review, vol. 3, No. 1 (February 1980), pp. 51-68.
9. (англ.) The History om Mankind [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] by Professor Friedrich Ratzel, MacMillan and Co., Ltd., published 1896.

Література

• (англ.) Dorpalen, Andreas. The World of General Haushofer. Farrar & Rinehart, Inc., New York: 1984.
• (англ.) Martin, Geoffrey J. and Preston E. James. All Possible Worlds. New York, John Wiley and Sons, Inc: 1993.
• (англ.) Mattern, Johannes. Geopolitik: Doctrine of National Self-Sufficiency and Empire. The Johns Hopkins Press, Baltimore: 1942.
• (англ.) Wanklyn, Harriet. Friedrich Ratzel, a Biographical Memoir and Bibliography. Cambridge, Cambridge University Press: 1961.

Посилання

• (рос.) Біографічна довідка. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• (англ.) The History om Mankind [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] by Professor Friedrich Ratzel, MacMillan and Co., Ltd., published 1896.