|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Чоловік= |Мати=
Фрідріх Карл Арнольд Швассман (нім. Friedrich Karl Arnold Schwassmann; 24 березня 1870(18700324) — 19 січня 1964) — німецький астроном.
Народився в Гамбурзі. Навчався в університетах Лейпцига, Берліна та Геттінгена. Закінчив в 1893 Геттінгенський університет. Здобув ступінь доктора наук у 1890 році. Працював у Потсдамської астрофізичній обсерваторії, у Геттінгенської обсерваторії. У 1897—1901 працював у Гейдельберзькій обсерваторії під керівництвом Макса Вольфа, з 1902 — співробітник Гамбурзької обсерваторії. Після відходу в 1934 у відставку продовжував спостереження в Гамбурзької обсерваторії.
Наукові роботи стосуються вивчення зірок, малих планет, комет. Керував будівництвом обсерваторії у Бергедорфі, поблизу Гамбурга (1912). Під його керівництвом був створений фундаментальний каталог «Бергедорфський спектральний огляд 115 північних обраних майданчиків Каптейна» (виданий у 1935—1953), що послужив основою багатьох важливих досліджень просторового розподілу зірок. Разом з Арно Артуром Вахманом відкрив 4 нові комети (2 з них періодичні), нову зірку і кілька малих планет. Знаменита періодична комета 29P/Швассмана-Вахмана 1 (1925 II) рухається по майже круговій орбіті (вона має найменший з відомих у комет ексцентриситет e = 0,1) і періодично спалахує (середня амплітуда спалахів — близько 6 зоряних величин). Займався фотографуванням змінних зірок. Брав участь в експедиціях для спостереження повних сонячних затемнень в Алжирі (1905) і Туркестані (1907).
Його ім'я носять відкриті ним короткоперіодичні комети 29P, 31P та 73P.