PROFILBARU.COM

Фрідріх II
Фрідріх II
нім. Friedrich Wilhelm Ludwig Leopold August von Baden
Народився	9 липня 1857; Карлсруе, Велике герцогство Баденське
Помер	9 серпня 1928 (71 рік) або серпень 1928 (71 рік); Баденвайлер, Баденська республіка
Поховання	Великогерцогська усипальниця (Карлсруе)
Країна	Велике герцогство Баденське
Діяльність	монарх
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Боннський університет
Членство	Corps Suevia Heidelbergd, Corps Borussia Bonnd і Q1504361?
Титул	Великий герцог
Посада	регент
Військове звання	генерал-полковник
Рід	Церінгени
Батько	Фрідріх I (великий герцог Баденський)
Мати	Луїза Прусська
Брати, сестри	Вікторія Баденська і Prince Louis William of Badend
У шлюбі з	Хільда Люксембурзька
Нагороди
	Орден Святого Андрія Первозванного
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Фрідріх II (нім. Friedrich II.; 9 липня 1857 — 9 серпня 1928) — останній великий герцог Баденський в 1907—1918 роках.

Життєпис

Походив з династії Церінгенів. Старший син Фрідріха I, великого герцога Баденського, і Луїзи Гогенцоллерн. Народився 1857 року в Карлсруе.

Навчався у наставника, і не мав контактів зі своїми однолітками. Щоб включити його в цей контакт, він був відправлений вчитися до гімназії Великого герцога Фрідріха в Карлсруе з 11 іншими студентами. Фрідріх був дуже сором'язливим і мало цікавився предметами, які йому викладали. У 1875 році він залишив навчання, вступив на військову службу в перший Лейб-гренадерський Баденський полк № 109 в Карлсруе в званні лейтенанта. Водночас оголошується курпринцем та членом першої палати баденського ландтагу. Особисто відвідував його засідання в 1875—1876 та 1903—1906 роках.

Після подорожі до Риму і на Сицилію, яке він здійснив у 1875 році, продовжив навчання в Гайдельберзькому університеті, де вивчав суспільно-політичні і юридичні науки, а також історію. Потім навчався в Боннському університеті, де він був однокурсником свого курпринца Вільгельма. У 1878—1879 роках Фрідріх навчався у Фрайбурзькому університеті. Проте навчання зводилося лише до відвідування лекцій.

1880 року поступив на службу до Першого гвардійського полку в Потсдамі. З листопада 1881 року до жовтня 1882 року виконував обов'язки регента під час хвороби його батька на тиф. 1885 року пошлюбив представницю Нассауського дому. В тому ж році переведено до Баденського піхотного полку № 113. 1889 року стає полковником. У 1891—1893 роках служив в Берліні, отримавши звання генерал-лейтенант. 1897 року переведено до Фрайбургу. Невдовзі у званні генерала піхоти очолює VIII армійський корпус в Кобленці.

1902 року звільнився з армії у званні генерал-полковника з рангом генерал-фельдмаршала. 1907 року після смерті батька успадкував трон. Продовжував ліберальну політику свого попередника. Під час його правління була заснована Вища школа Маннгейма, з якої 1908 року утворився університет Маннгейму. 1909 року розширено крило художньої галереї в Карлсруе, що було заплановано його батьком і яке було присвячено творам Ганса Томи.

З початком революції в Німеччині 1918 року після кволої спроби чинити збройний спротив зрікся трону. В подальшому подорожував власними замками. З 1920 року мешкав у Фрайбурзі. Протягом наступних років майже осліп і їздив на лікування в Баден-Баден і Баденвайлер. 1927 року всиновив свого небожа Бертольда (сина Максиміліана Баденського), щоб зберегти власне майно Баденського дому. Помер колишній великий герцог 1928 року.

Нагороди

Німецька імперія

Велике герцогство Баден

Орден Вірності (Баден)
Орден Бертольда I
Медаль Фрідріха-Луїзи
Ювілейна медаль 1902
Пам'ятна медаль золотого весілля великого герцога Фрідріха I і великої герцогині Луїзи

Королівство Пруссія

Орден Чорного орла з ланцюгом
Орден Червоного орла, великий хрест
Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор
Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
Столітня медаль
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Пам'ятна медаль срібного весілля імператора Вільгельма II та імператриці Августи (27 лютого 1906)
Залізний хрест 2-го і 1-го класу

Інші країни

Орден Людвіга, великий хрест (Велике герцогство Гессен; 29 грудня 1874)
Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Королівство Вюртемберг; 1875)
Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 1877)
Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1879)
Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1885)
Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Князівство Ангальт; 1889)
Орден Генріха Лева, великий хрест (Герцогство Брауншвейг)
Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді (Мекленбург)
Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний великий хрест (Герцогство Ольденбург)
Орден Рутової корони (Королівство Саксонія)
Орден дому Ліппе, почесний хрест 1-го класу (Шаумбург-Ліппе)
Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу (Князівство Вальдек-Пірмонт)

Австро-Угорщина

Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1885)
Ювілейний хрест (14 серпня 1908)

Шведсько-норвезька унія

Орден Серафимів з ланцюгом (20 вересня 1881)
Орден Святого Олафа, великий хрест

Королівство Італія

Вищий орден Святого Благовіщення (10 вересня 1897)
Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (10 вересня 1897)
Орден Корони Італії, великий хрест (10 вересня 1897)

Румунське королівство

Орден Кароля I, великий хрест з ланцюгом
Орден Зірки Румунії, великий хрест

Інші країни

Орден Слона (Данія; 13 жовтня 1897)
Королівський Вікторіанський орден, почесний великий хрест (Британська імперія; 16 червня 1905)
Почесний генерал Шведської армії (1906)
Орден Золотого лева Нассау, лицарський хрест
Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразильська імперія)
Орден Нідерландського лева, великий хрест
Орден Андрія Первозванного (Російська імперія)

Література

Leonhard Müller: Friedrich II. Großherzog von Baden. 1857—1928. In: Gerhard Thaddey/Joachim Fischer (Hrsg.): Lebensbilder aus Baden-Württemberg, 20, 2001, S. [341]–366.
Uwe A. Oster: Die Großherzöge von Baden (1806—1918)., Friedrich Pustet, Regensburg 2007, ISBN 978-3-7917-2084-5.