За В. Конопчиньським, привіз до Пряшева оригінал акту безкоролів'я, проголошеного 9 квітня 1770 у Варні Міхалом Красінським, Йоахімом Каролем Потоцьким. Весною 1772-го в Мюнхені регулював майнові справи з тестем. Сплатив борги брата Іґнація, мав якийсь час опіку над малолітнім Протом Потоцьким. Після повернення тестя з еміграції мав з ним суперечки через майно; в 1780 дійшло до кривавих конфліктів, життя тестя було в небезпеці. Може, 1783 року був у Львові під час візиту цісаря Йозефа ІІ, який вручав Потоцьким диплом графів, отриманий тіткою К. Коссаковською 1777 року. 1785 року втратив Щирецьке староство, яке взяла собі скарбниця Австрії. Посол польський у Стамбулі 1792 року, що вартувало скарбниці 60 000 дукатів, але не мало користі; Порта витратила на нього 3 млн піастрів — думка драгомана Порти Моруцці. За родинною традицією, ці гроші витратив із власної кишені.
Невдовзі після квітня 1801 року повернувся додому, поділив більшість маєтностей між синами, осів у Білилівці — віні дружини, де заклав сад, оранжерею, сприяв будівництву нового палацу, утримував парафіяльну школу, 1807 року заснував банк (радше позичкова каса) для допомоги селянам, шляхті, жидам, в 1813 році сприяв реставрації костелу. Покриваючи борги, поступово продавав належні до Білилівки села. Сприяв заснуванню повітової школи в Махнівці, був її куратором. 1812-го був обраний маршалком шляхти Київської губернії. На посаді здобув дозвіл на відновлення костелу в Києві після пожежі, намагався тут відкрити університет.
↑Bigoszewska W. Potocki Feliks h. Pilawa (1777—1811) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVII/4, zeszyt 115. — S. 814. (пол.)
Джерела
Czeppe M. Potocki Franciszek Piotr h. Pilawa (1745—1829) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984. — T. XXVIII/1, zeszyt 116. — 178 s. — S. 127—132. (пол.)
.svg){kind=small}
