Один із керівників патріотичних сил у Війні за незалежність іспанських колоній у Америці1810—1826 років, з 1819 року головнокомандувач патріотичною армією.
Брав участь разом з Боліваром у битві при Бояці й у звільненні Боготи 1819 року. У 1819—1828 роках віцепрезидент Великої Колумбії. Під час військових походів Болівара був фактичним її президентом. У вересні 1828 року засуджений за змову проти Болівара до страти, втім вирок було замінено на заслання з країни.
Після смерті Болівара та розпаду Великої Колумбії повернувся до Нової Гранади. У 1832—1837 роках — президент Нової Гранади. Був одним із засновників Ліберальної партії. Зробив великий внесок у розвиток освіти, заснував низку навчальних закладів (університет у Сан-Хосе-де-Кукута), сприяв послабленню церкви в області народної освіти. З 1838 року депутат конгресу.
