У 1920 р. закінчила Вчительський інститут (Жіночу семінарію) у Львові, отримала диплом вчительки. Того ж року взяла шлюб з Федем Федорцівим, з яким зестрічалася близько двох років.[1]
Видавши себе за польку, вступила драматичної студії при Львівській консерваторії (українців туди не брали), закінчила її у 1923 р.[2]
З 1923 р. працювала естрадною артисткою мистецького читання у Львові.[2]
У 1926 р. дебютувала на професійній сцені у ролі Олени у мелодрамі «Тайфун» під керівництвом Й. Стадника.
У 1927 р., отримавши запрошення до театру «Березіль», звернулася до уряду УРСР з проханням про дозвіл приїхати до радянської України.[2] Переїхавши до Харькова (як думала, тимчасово), невдовзі перевезла туди свою доньку (чоловік залишився у Львові та помер 5 березня 1930 р. у лікарні після невдалої операції).[1]
Фецорцева — автор спогадів про Леся Курбаса, І. Мар'яненка, П. Тичину, В. Стефаника, Ф. Федорцева. Авторка цікавого репортажу "Березіль" на мандрівці" ("Діло", 1930) про гастрольні виступи березільців у Херсоні, Запоріжжі, Дніпропетровську, відвідини Дніпрових порогів тощо.
