Фабіо Дейвсон Лопес Масіел

Фабіо
Особисті дані
Повне ім'я	Фабіо Дейвсон Лопес Масіел
Народження	30 вересня 1980(1980-09-30) (44 роки)
	Нобрес, Бразилія
Зріст	189 см
Вага	85 кг
Громадянство	Бразилія
Позиція	воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Флуміненсе»
Номер	1
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1997 «Уніан Бандейранте» 34 (-40) 1998–1999 «Атлетіку Паранаенсе» 34 (-42) 2000–2004 «Васко да Гама» 133 (-144) 2005–2021 «Крузейру» 734 (-811) 2022– «Флуміненсе» 73 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1997 Бразилія U-17 13 (-?) 1998–1999 Бразилія U-20 9 (-?)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 22 грудня 2023.

Фабіо Дейвсон Лопес Масіел (порт. Fábio Deivson Lopes Maciel, нар. 30 вересня 1980, Нобрес) — бразильський футболіст, воротар клубу «Флуміненсе».

Він є гравцем з найбільшою кількістю матчів в історії «Крузейру» (955), і одним із небагатьох, хто провів понад 1000 офіційних матчів за кар'єру, поступаючись за цим показником лише Пітеру Шилтону.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1997 року виступами за команду «Уніан Бандейранте» у Серії С, а з 1998 року став виступати за «Атлетіку Паранаенсе». У своєму першому сезоні він зміг виграти свій перший титул, чемпіонат штату Парана.

2000 року він приєднався до «Васко да Гами» і в цьому клубі за більш ніж чотири роки він виграв чемпіонат Бразилії 2000 року, Кубок Бразилії 2000 року, Кубок Меркосур 2000 року та чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро у 2003 році.

2005 року Фабіо став гравців «Крузейру», в якому він відразу стає основним воротарем команди. З командою з Белу-Орізонті Фабіо виграв два чемпіонати Бразилії (2013 , 2014), два Кубки країни (2017, 2018) і 7 чемпіонатів штату Мінас-Жерайс. Вони були близькі до перемоги в Кубку Лібертадорес у 2009 році, але у фіналі команда програла «Естудіантесу». 2006 року Фабіо був визнаний найкращим гравцем серед усіх футболістів, які представляють штат Мінас-Жерайс, здобувши приз імені Теле Сантани. Цей же трофей він вигравав у 2006, 2008 та 2009 роках як найкращий воротар штату. 2010 року Фабіо увійшов до символічної збірної чемпіонату Бразилії відразу за двома головними версіями — версією Placar (Срібний м'яч), а також Globo та КБФ (Craque do Brasileirão)^[1]. 2 червня 2010 року ім'я Фабіо було увічнено на Алеї Слави стадіону «Мінейран». Він став третім воротарем, удостоєним подібної честі, після Раула Пласмана та Жуана Лейте^[2].

Незважаючи на історичне вибуття «Крузейро» з Серії А в 2019 році, Фабіо вирішив залишитися, але команда не змогла повернутися у вищий дивізіон, і в 2021 році, у віці 41 року, голкіпер покинув команду після 17 сезонів. Загалом воротар провів за клуб 976 ігор і виграв 12 титулів^[3].

21 січня 2022 року Фабіо приєднався до «Флуміненсе»^[4] і 4 лютого дебютував за клуб в грі проти «Аудакс Ріо», ставши найстарішим футболістом, який зіграв за команду у віці 41 років і 120 днів, перевершивши рекорд Магно Алвеса (40 років і 312 днів)^[5]. У листопаді 2023 року Фабіо у віці 43 років Фабіо виграв з клубом Кубок Лібертадорес, ставши найстаршим гравцем, який грав і вигравав фінал цього турніру^[6]. Крім того Фабіо став першим бразильцем, який досяг позначки 100 матчів, поступаючись лише парагвайцям Серхіо Акіно (107 матчів) і Еверу Алмейді (113 матчів)^[7][8][9]

Виступи за збірні

1997 року виступав у складі юнацької збірної Бразилії (U-17), з якою став переможцем юнацького чемпіонату світу. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 6 іграх, пропустивши 2 голи.

1999 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, з якою став срібним призером молодіжного чемпіонату Південної Америки. Цей результат дозволив Фабіо з командою поїхати на молодіжний чемпіонат світу 1999 року, де бразильці вилетіли на стадії чвертьфіналу. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах, пропустив 5 голів.

Фабіо тривалий час викликався до складу національної збірної Бразилії. У її складі був на Кубку конфедерацій 2003 року, де бразильці сенсаційно не вийшли з групи. Через рік він у заявці команди на Кубку Америки 2004 року, де Бразилія стала переможцем, завдяки чому Фабіо став чемпіоном Південної Америки. 2011 року Фабіо був викликаний до збірної на товариські матчі проти Нідерландів і Румунії^[10], а кілька тижнів потому тренер Мано Менезес включив його до попередньої заявки на Кубок Америки 2011 року, але зрештою не потрапив до остаточного складу з 23 осіб. В результаті Фабіо так і не дебютував за збірну.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1997	«Уніон Бандейранте»	ЛП+C	13+10	-		-	-	-	-	-	-	-	-	23	-
1998		ЛП+C	4+0	-		-	-	-	-	-	-	-	-	4	-
1998	«Атлетіко Паранаенсе»	ЛП+A	16+0	-	КБ	-	-	-	-	-	-	-	-	16	-
1999	«Уніон Бандейранте»	ЛП	3	-	КБ	-	-	-	-	-	-	-	-	3	-
Усього за «Уніон Бандейранте»			20+10	-		-	-		-	-		-	-	30	-
2000	«Васко да Гама»	ЛК+КЖА	0+3	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	3	-
2001		ЛК+A	5+2	-		-	-	КЛ+КМ	2+1	-3 + 0	РСП	3	-	13	-
2002		ЛК+A	2+21	-	КБ	3	-5	-	-	-	КЧ	1	-	27	-
2003		ЛК+A	15+44	-	КБ	7	-5	ПаК	2	-3	-	-	-	68	-
2004		ЛК+A	16+19	-	КБ	4	-4	-	-	-	-	-	-	39	-
Усього за «Васко да Гаму»			38+89	-		14	-14		5	-6		4	-	150	–
2005	«Крузейру»	ЛМ+A	15+40	-11 + -66	КБ	9	-9	ПаК	3	-2	-	-	-	67	-88
2006		ЛМ+A	15+36	-8 + -41	КБ	6	-8	ПаК	1	0	-	-	-	58	-57
2007		ЛМ+A	13+28	-16 + -36	КБ	6	-3	ПаК	2	-2	-	-	-	49	-57
2008		ЛМ+A	14+38	-13 + -44	-	-	-	КЛ	10	-14	-	-	-	62	-71
2009		ЛМ+A	13+34	-11 + -46	-	-	-	КЛ	14	-12	-	-	-	61	-69
2010		ЛМ+A	12+36	-14 + -34	-	-	-	КЛ	12	-12	-	-	-	60	-60
2011		ЛМ+A	14+33	-11 + -43	-	-	-	КЛ	8	-4	-	-	-	55	-58
2012		ЛМ+A	12+37	-12 + -51	КБ	5	-5	-	-	-	-	-	-	54	-68
2013		ЛМ+A	13+36	-13 + -34	КБ	7	-3	-	-	-	-	-	-	56	-50
2014		ЛМ+A	13+36	-4 + -36	КБ	8	-10	КЛ	10	-10	-	-	-	67	-60
2015		ЛМ+A	11+36	-10 + -32	КБ	2	-5	КЛ	10	-7	-	-	-	59	-54
2016		ЛМ+A+ПЛ	12+19+2	-6 + -33 + -5	КБ	5	-4	-	-	-	-	-	-	38	-48
2017		ЛМ+A	1+32	0 + -31	КБ	7	-6	-	-	-	-	-	-	40	-37
2018		ЛМ+A	13+30	-4 + -27	КБ	8	-6	КЛ	9	-5	-	-	-	60	-42
2019		ЛМ+A	15+35	-9 + -44	КБ	6	-9	КЛ	8	-2	-	-	-	64	-64
2020		ЛМ+B	11+36	-10 + -30	КБ	4	-6	-	-	-	-	-	-	51	-46
2021		ЛМ+B	13+37	-9 + -38	КБ	4	-2	-	-	-	-	-	-	54	-49
Усього за «Крузейру»			210+579+2	-161 + -666 + -5		77	-76		87	-70		-	-	955	-978
2022	«Флуміненсе»	ЛК+A	5+38	-1 + -41	КБ	8	-10	КЛ+ПаК	4+6	-4 + -5	-	-	-	61	-61
2023		ЛК+A	13+27	-8 + -33	КБ	4	-2	КЛ+ПаК	12+0	-11 + -0	-	-	-	56	-54
Усього за «Флуміненсе»			18+65	-9 + -74		12	-12		22	–		-	-	117	-115
Усього за кар'єру			1047	-914		103	-102		114	-96		4	-	1268	-1112

Титули і досягнення

• Чемпіон Бразилії (2):

«Крузейру»: 2013, 2014

• Володар Кубка Бразилії (2):

«Крузейру»: 2017, 2018

• Переможець Ліги Паранаенсе (1):

«Атлетіко Паранаенсе»: 1998

• Переможець Ліги Каріока (3):

«Васко да Гама»: 2003

«Флуміненсе»: 2022, 2023

• Переможець Ліги Мінейро (7):

«Крузейру»: 2006, 2008, 2009, 2011, 2014, 2018, 2019

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

«Флуміненсе»: 2023

• Переможець Рекопи Південної Америки (1):

«Флуміненсе»: 2024

Збірні

• Володар Кубка Америки (1):

Бразилія: 2004

Індивідуальні

• Володар Срібного м'яча (Бразилія): 2010, 2013
• У символічній збірній чемпіонату Бразилії: 2010,^[11] 2013^[12]

Примітки

1. Fábio: não troco o Cruzeiro por nenhum clube do Brasil ou exterior (порт.). Lancepress!. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
2. Rodrigo Fuscaldi (2 червня 2010). Goleiro Fábio grava as mãos na Calçada da Fama do Mineirão (порт.). globo.com. Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
3. Fábio diz que Cruzeiro não aceitou sequer redução salarial e se despede do clube: "Dor e gratidão". ge (pt-br) . 6 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2023.
4. Fluminense acerta a contratação de Fábio. FolhaEstado.com (pt-br) . 21 січня 2022. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
5. Após estrear com vitória, Fábio supera recorde de Magno Alves. NetFlu.com.br (pt-br) . 4 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
6. Cuántos récords logró Fábio ante Boca? [How many records set Fábio against Boca?]. ElGrafico.com.Ar (ісп.). El Gráfico (Argentina). 6 листопада 2023. Архів оригіналу за 10 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
7. Com 43 anos, Fábio completa 100 jogos na Libertadores e conquista seu primeiro título [At 43 years old, Fábio reaches 100 matches in Copa Libertadores and wins his first title]. SaudacoesTricolores.com (pt-br) . Saudações Tricolores. 7 листопада 2023. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
8. Boca Juniors x Fluminense: Fábio se torna o primeiro brasileiro a completar 100 jogos na Libertadores [Boca Juniors vs. Fluminense: Fábio becomes the first Brazilian to reach 100 matches in Copa Libertadores]. oDia.ig.com.br (pt-br) . O Dia. 4 листопада 2023. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
9. Fábio :: Histórico Competições. oGol.com.br (pt-br) . oGol. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
10. Fábio festeja a primeira convocação, e Henrique, a volta à Seleção. 19 травня 2011. Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 25 березня 2019.
11. Conca é eleito o melhor jogador do Brasileirão 2010 [Conca was elected the best player of the 2010 Campeonato Brasileiro Série A]. GZH (pt-br) . 6 грудня 2010. Архів оригіналу за 9 листопада 2023. Процитовано 9 листопада 2023.
12. Os melhores do campeonato são homenageados na festa da Premiação Brasileirão 2013 [The best of the 2013 Campeonato Brasileiro Série A] (pt-br) . Бразильська конфедерація футболу. 9 грудня 2013. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 9 листопада 2023.

Посилання

• Фабіо Дейвсон Лопес Масіел на сайті ФІФА (англ.)

• Фабіо Дейвсон Лопес Масіел на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Фабіо Дейвсон Лопес Масіел на sambafoot.com (англ.)
• Фабіо Дейвсон Лопес Масіел на сайті BDFutbol.com (англ.)