PROFILBARU.COM

Українське кіно 1930—1940-х років характеризується втратою автономії від Москви, репресіями проти культурних діячів, підпорядкуванням кіноіндустрії військовим потребам.

У жовтні 1930 року республіканську кіноорганізацію ВУФКУ було реорганізовано в «Українафільм», яка вже не мала автономії своєї попередниці та підпорядковувалася безпосередньо «Союзкіно».

В естетичному плані український, як і весь радянський, кінематограф перебуває під вимушеним впливом «соціалістичного реалізму». Фільми, які не відповідають, вимогам цього стилю, переробляються, цензуруються, забороняються.

«Українафільм»

У жовтні 1930 року Всеукраїнське фотокіноуправління розформовується, перетворюється на «Українафільм», підпорядковане «Союзкіно». Одеська кіностудія та Київська кінофабрика починають підпорядковуватися безпосередньо Москві. Ще раніше в 1928 році Ялтинська кінофабрика переходить в управління «Востоккіно».

У «Кіно-Газеті» абревіатура ВУФКУ остаточно зникає вже в серпневому номері за 1930 рік, в журналі «Кіно» — в № 17 за жовтень 1930 року. У наступному номері журналу проголошується «нещадна боротьба з „аполітичністю“ в кіні, естетством, з головокрутним експериментаторством заради експериментаторства, з голим формалізмом, з ідеологічним впливом буржуазних і дрібнобуржуазних течій закордонної кінематографії, з ліво-інтелігентським спрощенством…».

Розстріляні 30-ті

З кінця 1920-х років в УСРР починається згортання процесу українізації та початку формування цензури щодо української культури. Ще в квітні 1926 року в листі до Лазара Кагановича Сталін критикував національні тенденцій у КП(б)У, зокрема діяльності Миколи Хвильового та Олександра Шумського. З цього моменту починається наступ партійної преси на українську літературу, який зокрема призводить до цькування українських письменників, саморозпуску прогресивно налаштованої групи ВАПЛІТЕ у січні 1928 року та подальше кримінальне переслідування деяких українських літераторів.

Цензура та доля українського Розстріляного відродження не оминає і багатьох кінематографістів. Утиску зазнає українське національне та авангардне кіно. Першою жертвою замовного цькування через газети у 1929 році стає фільм Івана Кавалерідзе «Злива», який розкритиковано на сторінках київської «Кіно-газети».

У червні 1930 року в журналі «Кіно» публікуються тези доповіді Миколи Бажана «Творчі методи українського радянського кіномистецтва», де він у недотриманні діалектично-матеріалістичних принципів та формалізмі, крім Кавалерідзе, звинувачує також Фавста Лопанського, Павла Долину, Дзиґу Вертова, Арнольда Кордюма. Вертов і Кауфман стали жертвою критики також в наступній статті Бажана «Місіонери чистого кіно», а Лопатинському дісталося за «нацдемівство» і «уенерство» від В. Мускіна в статті в «Кіно» «Клясова боротьба в кіні».

30 грудня 1933 року у харківській «Літературній газеті» виходить стаття авторства Олександра Корнійчука та Івана Юрченка «Розгромити націоналізм в кінематографі». В ній на прикладі фільмів «Василина», «Тарас Трясило», «Кармелюк», «Тобі дарую» критикувалася націонал-буржуазна пропаганда, контрреволюційні настрої.

Закріпив наступ на українське кіно у 1934 році сумновідомий Перший Всесоюзний з'їзді радянських письменників, на якому Максим Горький закликав радянських митців визнати соціалістичний реалізм за основну творчу методу. Соцреалізм став фактично єдиним офіційним методом у Радянському Союзі, художники незгодні з цим були позбавлені можливості творити, а то і поплатилися життям.

Жертвами доби стають режисери Лесь Курбас, Фавст Лопатинський, Василь Радиш, доля яких назавжди губиться в таборах особливого призначення. Олександр Довженко вимушений покинути Україну і знімати соцреалістичні фільми по держзамовленню, Іван Кавалерідзе мусить відмовитися від задуму фільму «Дніпро» та знімати безтурботні кіно-оперети. Втрачають можливість продовжити свої творчі пошуки режисери Арнольд Кордюм, Марко Терещенко, Олександр Перегуда.

Технічний злам

Важливими віхами для 1930-х років стає також прихід нових технологій в кіно — звуку та кольору.

Прихід звуку в українське кіно

Першим українським звуковим фільмом (який тоді іменували, «тонкіно») згідно з виробничими планами українських кіностудій могли стати «Земля» Олександра Довженка, «Хліб» Миколи Шпиковського або «Коліївщина» Івана Кавалерідзе, «Навесні» Михайла Кауфмана. Однак їх усіх випередив Дзиґа Вертов, який у 1930 році закінчив документальну стрічку «Ентузіязм: Симфонія Донбасу» — перший український звуковий фільм. Звук фільму було записано за допомогою апарату «Мікст» винайденого в Санкт-Петербурзі Олександром Шоріним.

ВУФКУ обрало апарат Шоріна з-поміж інших радянських та іноземних винаходів того часу (наприклад, апарат Таґера, на який наступного року знімався перший радянський ігровий звуковий фільм «Путівка в життя»). У грудні 1929 року Шорін приїздив з доповіддю на Київську кінофабрику. Апарат Шоріна існував як в стаціонарному, так і в експедиційному варіанті, останній починаючи з квітня 1930 року Дзиґа Вертов використовував при зйомках на Донбасі.

До кінця 1930 року в Україні планувалося переобладнати в звукові 30 кінотеатрів. Починаючи з 1931 року звук в кіно стає масовим явищем, в знімальні групи фільмів починають входити спеціалісти-звукорежисери. Першим українським ігровим звуковим фільмом у 1931 році став знятий у Києві анімаційно-ігровий фільм «Фронт» Олександра Соловйова, в якому використано також музичні фрагменти. Слідом за ним Юрій Мурін ставить короткий звуковий нарис «Музолімпіада», Фавст Лопатинський — етюд «На третій зміні». Наступного року Олександр Довженко готує свій перший звуковий фільм «Іван».

Першим звуковим фільмом Одеської кінофабрики в 1930 році планувалася стрічка «Людина з містечка» Григорія Рошаля, проте першим таким фільмом стала «Коліївщина» (1933) Івана Кавалерідзе.

Проте в цей час ще далеко не всі кінотеатри було переобладнано під звук тривалий час фільми випускалися в двох версіях: німій та звуковій. Паралельно налагоджувався процес озвучення деяких німих фільмів. Остаточний перехід радянського кіно на звук відбувся у 1935 році.

Прихід кольору в українське кіно

Технології передачі кольору на екрані почали проникати в радянський кінематограф на початку 1930-х. У 1936 році режисером Ніколаєм Екком на московській студії «Межрабпомфильм» було випущено перший радянський кольоровий повнометражний ігровий фільм «Груня Корнакова», зроблений двокольоровим адитивним методом. Свій наступний фільм Микола Екк робить за цим же методом в Києві. Першою українською кольоровою стрічкою у 1939 році стає фільм Екка «Сорочинський ярмарок», знятий на Київській кіностудії.

Наступними кольоровими українськими фільмами знятими на українських студіях були «Травнева ніч» (1940) Миколи Садковича, «Блакитні дороги» (1947), «У мирні дні» (1950) Володимира Брауна, «Щедре літо» (1950) Бориса Барнета.

У 1938 році в радянському кіно для отримання кольору починають використовувати трикольоровий гідротипний метод. Першим ігровим радянським фільмом знятим таким методом стала поставлена на «Мосфільмі» стрічка режисера Ігоря Савченко «Іван Нікулін — російський матрос» (1944). Новим витком розвитку кольорового кіно стає використання багатошарової плівки. Першим радянським ігровим фільмом знятим таким методом в 1946 році стає випущена на «Мосфільмі» стрічка «Кам'яна квітка» Олександра Птушко. Надалі цей метод передачі кольору починають використовувати і на українських кіностудіях.

Розквіт неігрового кіно

«Українфільм» більше року продовжує діяльність ВУФКУ з випуску хронікального щотижневого «Кіножурналу». Проте вже в 1931 році в Харкові на базі Товариства друзів радянського кіно виникає Українська фабрика кінохроніки, яку в 1938 році перейменовують в Українську студію хронікально-документальних фільмів, тоді ж таки студія переїздить до Києва та започатковує випуск хронікального кіножурналу «радянська Україна».

Українське кіно часів Другої світової війни

Українське кіно часів Другої світової війни, частково евакуйоване на схід, було переважно підпорядковане ідеологічним завданням воєнної доби. Разом з тим, у цей час були зняті і справжні кіношедеври. До них можна віднести фільм «Райдуга» Марка Донського за сценарієм Ванди Василевської, який з надзвичайною художньою силою передає трагедію окупованого фашистами українського села. Фільм здобув низку міжнародних нагород, але, незважаючи на поширені чутки, так і не отримав «Оскар»

Сценарій Олександра Довженка «Україна в огні», який Сталін спочатку сприйняв схвально, потім було піддано розгромній критиці, а автора — шельмуванню. Одною з причин цього, про що Довженкові натякнули, було те, що у сценарії нічого не було сказано про вирішальну роль Сталіна у перемозі над ворогом. Крім того, у фільмах воєнних років за вказівкою «вождя» пропагувалася ідея швидкої та легкої перемоги над фашизмом.

Українські фільми 1945—1953 рр. підпорядковувались канонам «соціалістичного реалізму», їх велику цінність складають високий рівень акторської гри (на екрані в цей час з'являються Михайло Романов, Амвросій Бучма, Дмитро Мілютенко, молодий Сергій Бондарчук) і високофахові роботи кінооператорів («Подвиг розвідника», режисер Борис Барнет, оператор Данило Демуцький; «Тарас Шевченко», 1951, режисер Ігор Савченко, оператор Данило Демуцький та інші).

Фільмографія українських кіностудій 1930—1940-х років

Список деяких неігрових та анімаційних фільмів

Назва	Режисер	Рік	Назва кіностудії
Ентузіязм: Симфонія Донбасу	Дзиґа Вертов	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Небувалий похід	Михаїл Кауфман	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Перлина степу	Михайло Капчинський	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»

Список ігрових фільмів

Назва	Режисер	Рік	Назва кіностудії
Вітер з порогів	Арнольд Кордюм	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Вовчі стежки	Лука Ляшенко	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Життя в руках	Давид Мар'ян	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Земля	Олександр Довженко	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Зерно	Лазар Бодик	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Квартали передмістя	Григорій Гричер-Чериковер	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Колективістська весна	Ян Печорін	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Контакт	Євген Косухін	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Мірабо	Арнольд Кордюм	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Не затримуйте рух	Павло Коломойцев	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Свій хлопець	Лазар Френкель	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Секрет рапіду	Павло Долина	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Трансбалт	Мирон Білинський	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Чорні дні	Павло Долина	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Шашель	Констянтин Болотов	1930	Київська кінофабрика «Українфільм»
Баштанська республіка	Соломон Лазурін	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Болотяні вогні	Дмитро Ердман, Віктор Біязі	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Все спокійно	Карл Томський	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Гегемон	Микола Шпиковський	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Гігієна жінки	Євгенія Григорович	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Гість з Мекки	Георгій Тасін	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Двадцять п'ять тисяч	Геогрій Стабовий	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Їхня вулиця	Яків Геллер	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Криголам «Литке»	Яків Геллер	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Людина з містечка	Григорій Рошаль	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Навалися!	Фавст Лопатинський	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Перекоп	Іван Кавалерідзе	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Підірвані дні	Олександр Соловйов	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Право батьків	Віра Строєва	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Солоні хлопці	Георгій Тасін	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Ступати заважають (Їхня влада)	Геогрій Стабовий	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Хранитель музею	Борис Тягно	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Червонці	Петро Чардинін, Михайло Шор	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Чистка (Скринька)	Ханан Шмаїн	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Штурм землі	Лука Ляшенко	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Накип	Леонід Луков, Г.Старчевський	1930	Кіноробмол (Харків)
Батьківщина моя — комсомол	Леонід Луков	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Вогні Бессемера	Павло Коломойцев, Євген Косухін	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Вогні над берегами	Олександр Соловйов	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Генеральна репетиція	Мирон Білинський, Павло Коломойцев	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Італійка	Леонід Луков	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Кінець гнилого хвоста	Микола Савватєєв, Віталій Кучвальський	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Корінці комуни	Леонід Луков	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Людина без футляра	Віра Строєва	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Музолімпіада	Йосиф Мурін	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Останній каталь	Лазар Френкель	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Перший рейс	Григорій Гричер-Чериковер	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Полум'я гір	Арнольд Кордюм	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Травень у Горлівці	Григорій Рошаль	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Фата-моргана	Борис Тягно	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Фронт	Олександр Соловйов	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Чатуй!	Павло Долина	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Чутверта зміна	Олексій Швачко	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Чорна шкіра	Павло Коломойцев	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Шахта 12-18	Олексій Каплер	1931	Київська кінофабрика «Українфільм»
Авангард	Микола Шпиковський	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Бабусина кофта	Яків Геллер	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Вовчий хутір	Олександр Штрижак	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Діти шахтарів	Олексій Маслюков	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Зміна росте	Лазар Бодик	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Кармелюк	Фавст Лопатинський	1931	Одеська кінофабрика, Київська кінофабрика «Українфільм»
Кротячі нори	Карл Томський	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Ленінське містечко	Євгенія Григорович	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
На великому шляху	Василь Радиш	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Народження героїні	Олексій Маслюков, Костянтин Ігнатьєв	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Похила Олена	Семен Кореняк	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Прийомак	Олександр Штрижак	1930	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Свині завжди свині / Станція пупки	Ханан Шмаїн	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Хода мільйонів	Карл Томський	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Штурмові ночі	Іван Кавалерідзе	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Ясночервоне вугілля	Микола Савватєєв	1931	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Боротьба триває	Леонід Луков	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Висота №5	Фавст Лопатинський	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Ешелон № …	Леонід Луков	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Остання ніч (Зона)	Михайло Капчинський	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Іван	Олександр Довженко	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Марш шахтарів	Йосиф Мурін	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Можливо завтра	Дмитро Дальський, Людмила Сніжинська	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
На варті	Борис Павлов	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
На заході зміни	Мирон Білинський	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
На передових позиціях	Лука Ляшенко	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Негр із Шеридану	Павло Коломойцев	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Океан	Олександр Ржешевський	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Разом з батьками	Лазар Френкель	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Рік народження 1917-й	Лазар Бодик	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Свято Унірі	Павло Долина	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Товариш С-555	Леонід Луков	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Шлях вільний	Ісаак Животовський	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Штормова ніч	Йосиф Мурін	1932	Київська кінофабрика «Українфільм»
Атака	Георгій Тасін	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Випадок в степу	Петро Чардинін	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Вирішальний старт	Борис Тягно	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Вогні доків	Петро Чардинін	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Зореносці	Олександр Штрижак	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Мокра пристань	Мирон Білинський	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Поздоровляю з переходом	Євгенія Григорович	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Смачного	Ханан Шмаїн	1932	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Біла смерть	Михайло Капчинський	1933	Київська кінофабрика «Українфільм»
Коліївщина	Іван Кавалерідзе	1933	Київська кінофабрика «Українфільм»
Робітничо-колгоспна	Іван Софронов	1933	Київська кінофабрика «Українфільм»
Роман міжгір'я	Фавст Лопатинський, Павло Коломойцев	1933	Київська кінофабрика «Українфільм»
Любов	Олександр Гавронський, Ольга Улицька	1933	Київська кінофабрика «Українфільм»
Степові пісні	Яків Урінов	1933	Київська кінофабрика «Українфільм»
Суворі дні	Олександр Штрижак	1933	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Кришталевий палац	Григорій Гричер-Чериковер	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Молодість	Леонід Луков	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Останній порт	Арнольд Кордюм	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Мак цвіте	Йосиф Мурін	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Моє	Олександр Штрижак	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Мурзилка в Африці	Євген Горбач, Семен Гуєцький	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Соловей і троянда	Вадим Кодацький	1934	Київська кінофабрика, Київський кіноінститут «Українфільм»
Червона хустина	Лазар Френкель	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Щасливий фініш	Павло Коломойцев	1934	Київська кінофабрика «Українфільм»
Велика гра	Георгій Тасін	1934	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Дочка партизана	Мечислава Маєвська, Олексій Маслюков	1934	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Страта	Мирон Білинський	1934	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Аероград	Олександр Довженко	1935	Мосфільм, Київська кінофабрика «Українфільм»
Дивний сад	Лазар Френкель	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Іван Іванович	Володимир Фейнберг	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Інтриган	Яків Урінов	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Немає коли	Вадим Юнаковський	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Пісні України	Павло Коломойцев	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Прометей	Іван Кавалерідзе	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Ревізор	Михайло Каростін	1935	Київська кінофабрика «Українфільм»
Буддьониши	Євгенія Григорович	1935	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Кондуїт	Борис Шелонцев	1935	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Веснянка	Віталій Кучвальський	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Київ	Борис Ляховський	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Наталка Полтавка	Іван Кавалерідзе	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Справжній товариш	Лазар Бодик, Абрам Окунчиков	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Суворий юнак	Абрам Роом	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Том Сойєр	Лазар Френкель	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Українські пісні на екрані	Іван Кавалерідзе	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Якось влітку	Ханан Шмаїн, Ігор Ільїнський	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Я люблю	Леонід Луков	1936	Київська кінофабрика «Українфільм»
Застава біля чортового броду	Костянтин Ісаєв	1936	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Карл Бруннер	Мечислава Маєвська, Олексій Маслюков	1936	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Над річкою бережком	Віталій Кучвальський	1936	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Повінь	Микола Садкович, Лев Голуб	1936	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Пригоди Петрушки	Костянтин Ісаєв	1936	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Сонячний маскарад	Євгенія Григорович	1936	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Багата наречена	Іван Пир'єв	1937	Київська кінофабрика «Українфільм»
Запорожець за Дунаєм	Іван Кавалерідзе	1937	Київська кінофабрика «Українфільм»
Новели про героїв-льотчиків	Олександр Уманський	1937	Київська кінофабрика «Українфільм»
Чий кандидат?	Віктор Довбищенко, Володимир Галицький	1937	Київська кінофабрика «Українфільм»
Гірська квітка (Едельвейс)	Василь Артеменко	1937	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Іноземка	Володимир Гончуков	1937	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Назар Стодоля	Георгій Тасін	1937	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Пальма	Ю. Гольцев	1937	Одеська кінофабрика «Українфільм»
Директор	Леонід Луков	1938	Київська кінофабрика «Українфільм»
Кармелюк	Георгій Тасін	1938	Одеська кіностудія
Мати	Ю. Гольцев	1938	Одеська кіностудія
Митько Лелюк	Мечислава Маєвська, Олексій Маслюков	1938	Одеська кіностудія
Морський пост	Володимир Гончуков	1938	Одеська кіностудія
Педро	Борис Митякін	1938	Одеська Перша комсомольська кіностудія
Стара фортеця	Мирон Білинський	1938	Одеська кіностудія
Велике життя	Леонід Луков	1939	Київська кіностудія
Вершники	Ігор Савченко	1939	Київська кіностудія
Винищувачі	Едуард Пенцлін	1939	Київська кіностудія
Ескадрилья № 5	Абрам Роом	1939	Київська кіностудія
Кубанці	Матвій Володарський, Микола Красій	1939	Київська кіностудія
Сорочинський ярмарок	Микола Екк	1939	Київська кіностудія
Стожари	Іван Кавалерідзе	1939	Київська кінофабрика
Трактористи	Іван Пир'єв	1939	Мосфільм, Київська кіностудія
Гомони містечко	Микола Садкович	1939	Київська кіностудія
Щорс	Олександр Довженко	1939	Київська кіностудія
Моряки	Володимир Браун	1939	Одеська кіностудія
Сімнядцятилітні	Мирон Білинський	1939	Одеська кіностудія
Буковина — земля українська	Юлія Солнцева, Лазар Бодик	1940	Київська кіностудія
Визволення	Олександр Довженко, Юлія Солнцева	1940	Київська кіностудія
Вітер зі Сходу	Абрам Роом	1940	Київська кіностудія
Травнева ніч	Микола Садкович	1940	Київська кіностудія
Макар Нечай	Владімір Лєбєдєв-Шмідтгоф	1940	Київська кіностудія
П'ятий океан	Ісидор Анненський	1940	Київська кіностудія
Небеса	Юрій Тарич	1940	Одеська кіностудія
Танкер «Дербент»	Олександр Файнциммер	1940	Одеська кіностудія
Багаття в лісі	Лазар Френкель	1941	Київська кіностудія
Богдан Хмельницький	Ігор Савченко	1941	Київська кіностудія
Бойова кінозбірка № 8. Три танкісти	Микола Садкович	1941	Київська кіностудія
Бойова кінозбірка № 8. Ніч над Белградом	Леонід Луков	1941	Київська кіностудія
Мати	Леонід Луков	1941	Київська кіностудія
Боксери	Володимир Гончуков	1941	Одеська кіностудія
Дочка моряка	Георгій Тасін	1941	Одеська кіностудія
Остання черга	Георгій Тасін	1941	Одеська кіностудія, Ташкентська кіностудія
Морський яструб	Володимир Браун	1941	Одеська кіностудія, Ташкентська кіностудія
Прохорівна	Михайло Юдін	1941	Одеська кіностудія, Ташкентська кіностудія
Таємничий острів	Едуард Пенцлін	1941	Одеська кіностудія
Бойова кінозбірка № 9. Квартал № 14	Ігор Савченко	1942	Київська кіностудія
Бойова кінозбірка № 9. Маяк	Марк Донськой	1942	Київська кіностудія
Бойова кінозбірка № 9. Сині скелі	Володимир Браун	1942	Київська кіностудія
Бойова кінозбірка № 11. Павуки	Ілля Трауберг, Ігор Земгано	1942	Ашхабадська кіностудія
Бойова кінозбірка № 11. Сто другий кілометр	Володимир Браун	1942	Ашхабадська кіностудія
Бойова кінозбірка № 11. Кар'єра лейтенанта Гоппа	Микола Садкович	1942	Ашхабадська кіностудія
Музичний кінозбірник. Чарівна скрипка	Олександр Івановський	1942	Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія
Музичний кінозбірник. Відкриття сезону	Владімір Лєбєдєв-Шмідтгоф	1942	Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія
Олександр Пархоменко	Леонід Луков	1942	Київська кіностудія, Ташкентська кіностудія
Партизани в степах України	Ігор Савченко	1942	Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія
Літа молодії	Григорій Гричер-Чериковер	1942	Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія
Як гартувалась сталь	Марк Донськой	1942	Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія
Битва за нашу Радянську Україну	Юлія Солнцева, Яків Авдієнко	1943	Центральна та Українська студія кінохроніки
Райдуга	Марк Донськой	1943	Київська кіностудія
В далекому плаванні	Володимир Браун	1945	Київська кіностудія
Зигмунд Колосовський	Сигізмунд Навроцький, Борис Дмоховський	1945	Київська кіностудія,
Нескорені	Марк Донськой	1945	Київська кіностудія
Українські мелодії	Ігор Земгано	1945	Київська кіностудія, Ашхабадська кіностудія
Центр нападу	Семен Дерев'янський, Ігор Земгано	1946	Київська кіностудія
Блакитні дороги	Володимир Браун	1947	Київська кіностудія
Подвиг розвідника	Борис Барнет	1947	Київська кіностудія
Третій удар	Ігор Савченко	1948	Київська кіностудія
У мирні дні	Володимир Браун	1950	Київська кіностудія
Щедре літо	Борис Барнет	1950	Київська кіностудія

Див. також

Джерела

Історія українського кіно. Т.2: 1930—1945. / голов. ред. Г.Скрипник; НАН України; ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — К., 2016.
Госейко Любомир, «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005. ISBN 966-8864-00-X.
«Нариси історії кіномистецтва України», Редкол.: В.Сидоренко та ін., Інститут проблем сучасного мистецтва Академія мистецтв України, Інтертехнологія, 2006.
Кінолітопис. Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів і кіносюжетів (1896—1939) [Архівовано 6 серпня 2015 у Wayback Machine.]