PROFILBARU.COM

*Убий мене, якщо наважишся*
Убий мене, якщо наважишся;
пол. Zabij mnie, kochanie
Жанр	романтична кінокомедія
Режисер	Філіп Зильбер
Продюсери	Ева Ястжебська; Маґдалена Шведкович
Сценарист	Ганна Венсерська
У головних ; ролях	Вероніка Ксьонжкевич; Матеуш Банасюк; Аґнєшка Вендлоха; Пьотр Роґуцький — Лукаш; Міколай Рознерський; Пауліна Ґалонзька; Мірослав Бака; Дорота Помикала; Пйотр Ґонсовський
Оператор	Матеуш Віхлач
Музика	Павел Луцевич
Монтаж	Томаш Цесельський
Художники	Катажина Сланська; Аліція Казімерчак
Костюмер	Анна Менчинська; Яцек Мозолевський
Кінокомпанія	MAG Entertainment
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	94 хв.
Мова	польська
Країна	Польща
Рік	2024
Дата виходу	13 лютого 2024
IMDb	ID 30959158
Рейтинг	13+; IMDb:
netflix.com/ua/title/81569829

«Убий мене, якщо наважишся» (пол. Zabij mnie, kochanie) — польська романтична кінокомедія 2024 року режисера Філіпа Зильбера з Веронікою Ксьонжкевич і Матеушом Банасюком. Цей фільм є польською версією турецької кінострічки 2019 року під назвою «Убий мене, коханий». Прем'єра фільму в Польщі відбулася 13 лютого 2024 року на платформі Netflix^[1].

Сюжет

Виграш лотерейного білета має серйозні наслідки для подружжя, яке починає планувати, як вбити одне одного, щоб отримати весь приз^[2].

Акторський склад

Вероніка Ксьонжкевич — Наталія Розвадовська
Матеуш Банасюк — Пйотр Розвадовський
Аґнєшка Вендлоха — Аґата
Пьотр Роґуцький — Лукаш
Міколай Рознерський — Кристіан
Пауліна Ґалонзька — Даґмар
Мірослав Бака — Богдан
Дорота Помикала — продавчиня скретч-карт
Пйотр Ґонсовський — керівник рекламної агенції

Фільмування

Фільм «Убий мене, якщо наважишся» знімали у Варшаві, столиці Польщі, та в околицях Нового Сонча: у селі Городок-над-Дунайцем (у тому числі в готелі Heron) та в аеропорту Новий Сонч-Лососіна-Дольна^[3].

Примітки

↑ Zabij mnie, kochanie (англ.). imdb.com. Процитовано 8 квітня 2024.
↑ Zabij mnie, kochanie (пол.). FilmPolski. Процитовано 8 квітня 2024.
↑ Gdzie kręcono Zabij mnie kochanie? Oto lokacje polskiej komedii romantycznej Netflixa (пол.). filmomaniak.pl. Процитовано 8 квітня 2024.