PROFILBARU.COM

Тіло Прюкнер
Тіло Прюкнер
нім. Tilo Prückner
Народився	26 жовтня 1940; Аугсбург, Баварія, Німецький Райх
Помер	2 липня 2020 (79 років); Берлін, Німеччина; серцева недостатність;
Національність	німець
Громадянство	Німеччина
Діяльність	актор театру, кіноактор, телеактор
Роки діяльності	1967 — 2020
IMDb	nm0699596
	Тіло Прюкнер у Вікісховищі

Тіло Прюкнер (нім. Tilo Prückner; 26 жовтня 1940, Аугсбург, Німеччина — 2 липня 2020, Берлін, Німеччина^[5]) — німецький актор телебачення та кіно.

Життєпис

Тіло Прюкнер народився 26 жовтня 1940 року в Аугсбургзіі, в родині лікаря-педіатра Альфреда Прюкнера та його дружини Доротеї. Родина Прюкнерів має давні сімейні традиції в Гофі. Спочатку він навчався в гімназії Святої Анни в Аугсбурзі, а потім перейшов до гімназії Меланхтон в Нюрнберзі, де в 1960 році отримав атестат зрілості. Він покинув вивчення права, щоб розпочати акторську освіту в Мюнхені у Ганса Йозефа Бехера та Еллен Мальке.

З 1962 по 1964 рік працював у мюнхенському театрі «Шаубург», після чого працював у театрі «Санкт-Галлен», з 1966 по 1968 рік — у театрі «Обергаузен»^[6], а з 1968 по 1969 рік — у театрі «Шаушпільгауз» у Цюриху. З 1970 по 1973 рік грав у берлінському театрі «Шаубюне» (нім. Schaubühne), де був одним із засновників^[7]. З 1973 року працював позаштатним актором у Баварському державному театрі в Мюнхені.

Після участі в телевізійних записах постановок у театрі «Шаубюне» його робота з режисерами Нового німецького кіно зросла, включаючи Бернгарда Зінкеля, Едгара Райца та Петера Фляйшмана. Він часто грав хворих або людей з обмеженими можливостями^[8]. 1976 року Прюкнер отримав Німецьку акторську премію за роль скрипаля Геншена Вурлітцера у фільмі «Бомбер і Паганіні». Серед його найбільш впізнаваних ролей у міжнародної аудиторії — кажана «Нічний Гоб» у фантастичному фільмі 1984 року «Нескінченна історія» та вченого доктора Ріхтера у науково-фантастичній комедії 2012 року «Залізне небо».

У наступні роки Прюкнер довів своє мистецтво інтерпретації різноманітних характерів у великій кількості кіно- і телепостановок, часто зображуючи дивакуватих або ексцентричних персонажів^[9]^[10]. Він з'явився в ролі детектива-іпохондрика Гернота Шуберта в телесеріалі «Адельгейда та її вбивство» протягом шести років, знявшись разом з Евелін Гаманн і Гайнцем Бауманом. З 2003 року мав постійну роль другого плану в телесеріалі «Комісар Лукас» як домовласник головної героїні, яку грала Ульріке Крінер. З 2015 року і до самої смерті грав головну роль у кримінальному серіалі ARD «Копи напрокат» про відставних поліцейських, яких знову беруть на роботу.

У 2013 році опублікував свій перший роман «Willi Merkatz wird verlassen»^[11].

Помер 2 липня 2020 року від раптової серцевої недостатності у Берліні^[5]^[12]^[13].

Фільмографія

Рік	Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1967		Wilder Reiter GmbH
1971		Apokal
1974		Einer von uns beiden
1974		Die Verrohung des Franz Blum
1975		John Glückstadt
1975		Das Tal der tanzenden Witwen
1975		Familienglück
1975		Berlinger
1976		Paule Pauländer
1976		Sternsteinhof
1976	Бомбер і Паганіні	Bomber & Paganini
1977		Grete Minde
1978		Der Mann im Schilf
1978		Der Schneider von Ulm
1979		Die Hamburger Krankheit
1979		Der Willi-Busch-Report
1979		Lena Rais
1980		Die Kinder aus Nr. 67 oder Heil Hitler, ich hätt’ gern ’n paar Pferdeäppel
1981		Der Zauberberg
1983		Der Schnüffler
1984		Kassensturz
1984		Die unendliche Geschichte
1984		Didi – Der Doppelgänger
1984		Wenn ich mich fürchte
1984		Tiger – Frühling in Wien
1984		Donauwalzer
1987		Der kleine Staatsanwalt
1988		Wallers letzter Gang
1989		Verfolgte Wege
1989		Hab ich nur deine Liebe
1992		Deutschfieber
1997		Alle für die Mafia
1998		Die Siebtelbauern
2001		Pinky und der Millionenmops
2002		Goebbels und Geduldig
2007		Die Fälscher
2008		Räuber Kneißl
2009		Whisky mit Wodka
2012	Залізне небо	Iron Sky
2012		Bis zum Horizont, dann links!
2013	Східний вітер	Ostwind	Пан Канн
2014		Coming In
2014		Honig im Kopf
2015:	Східний вітер 2	Ostwind 2	Пан Канн
2015		Kleine Ziege, sturer Bock
2017	Східний вітер 3: Спадщина Ори	Ostwind: Aufbruch nach Ora	Пан Канн
2019	Східний вітер 4: Легенда про воїна	Ostwind – Aris Ankunft	Пан Канн
2021	Східний вітер 5: Великий ураган	Ostwind – Der große Orkan	Пан Канн