Тель кель

Тель кель
Дата створення / заснування	1960
Назва	фр. Tel quel[1]
Засновник	Філіпп Соллерс
Країна	Франція
Розташування штаб-квартири	Париж
Видавець	Сей
Країна походження	Франція[1]
Мова твору або назви	французька[1]
Час/дата закінчення	1982
Час/дата припинення існування	1982

Тель кель (фр. Tel Quel — «Такий, як є») — французький авангардний літературний і теоретичний журнал, ключове видання французької структуралістської школи, а також групи інтелектуалів, письменників і поетів, що об'єдналася навколо нього. Заснований французьким письменником Філіпом Соллерсом, журнал видавався з 1960 по 1982 рік. З 1984 року на зміну йому прийшов журнал Л'Інфіні.

Автори

Серед авторів журналу були Ролан Барт, Жорж Батай, Моріс Бланшо, Жак Дерріда, Жан-П'єр Фай, Мішель Фуко, Юлія Крістева, Бернар-Анрі Леві, Марселен Плейне, Філіп Соллерс , Цветан Тодоров , Франсіс Понж , Умберто Еко, Дені Рош, Жерар Женетт, П'єр Булез, Жан-Люк Годар і П'єр Гійота . Незмінним редактором журналу був Філіп Соллерс.

Історія

У перші роки після свого створення (з 1960 по 1963 роки) журнал був трибуною руху " Нового роману " (Ален Роб-Ґріє , Наталі Саррот). Проте у 1963 році редакція відмовляється від підтримки цього напрямку, як недостатньо радикального, і формулює свою програму, що складається в пошуку нової революційної мови. У самій назві журналу («Такий, як є») відбився один з ключових пунктів теоретичної програми його редакції — скорочення дистанції між сигніфікатом і сигніфікантом .

У 1982 році «Тель Кель» був закритий Філіпом Соллерсом, який заснував замість нього в 1983 році новий журнал Л'Інфіні. (L 'infini).

Вплив і роль

Діяльність групи Тель Кель і однойменного журналу мала значний вплив на розвиток структуралістської і постструктуралістской філософії, семіотики та художньої критики.

• Запроваджене Роланом Бартом розрізнення задоволення — насолода і твір — текст.
• Формулювання і розвиток категорії дискурсу (Мішель Фуко)
• Пантекстові й деконструктивістські ідеї Жака Дерріди
• Інтертекст Юлії Крістевої

У США під впливом Тель Кель була створена школа мови (Фредрік Джеймісон).

В Італії близькою до Тель Кель була «Група 63»

Література

• Eva Angerer: Die Literaturtheorie Julia Kristevas. Von Tel Quel zur Psychoanalyse. Wien 2006. (Passagen Verlag) ISBN 3-85165-692-X
• Johannes Angermüller: Nach dem Strukturalismus. Theoriediskurs und intellektuelles Feld in Frankreich. Bielefeld 2007. ISBN 978-3-89942-810-0
• Philippe Forest: Histoire de Tel Quel. 1960–1982. Paris 1995.
• Patrick Ffrench: The Time of Theory. A History of Tel Quel (1960–1983). Oxford 1995.
• The Tel Quel Reader. Hg. v. Patrick Ffrench und Roland-Francois Lack. New York 1998.
• Klaus W. Hempfer: Poststrukturale Texttheorie und narrative Praxis. Tel Quel und die Konstitution eines nouveau nouveau roman. München 1976.
• Niilo Kauppi: The Making of an Avant-garde: Tel Quel. Berlin u.a. 1994 (= Approaches to semiotics, 113).
• Danielle Marx-Scouras: The Cultural Politics of Tel Quel. Literature and the Left in the Wake of Engagement. Penn State 1996.
• Gabriel Kuhn (2005): Tier-Werden, Schwarz-Werden, Frau-Werden. Eine Einführung in die politische Philosophie des Poststrukturalismus. Münster. ISBN 3-89771-441-8

Посилання

• «Тель Кель» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 472.

1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0040-2419
   d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099