У 1952 році Сомадікарта став лектором в Університеті Індонезія. Він брав активну участь в органзації кампуса, викладав у кількох державних університетах. 29 травня 1959 року він отримав ступінь доктора природничих наук на факультеті математики і природничих наук у Вільному університеті Берліна в Західному Берліні. З 1978 по 1984 рік був деканом факультету математики і природничих наук в Університеті Індонезія. У 2000 році вийшов на пенсію в статусі почесного професора[3].
Сукарджа Сомадікарта є редактором деяких статей і журналів з біології, зокрема Indonesian National Encyclopedia, Tropical Biodiversity і The Trust for Oriental Ornithology. Деякі з його статей були опубліковані в міжнародних журналах, зокрема Catalogue des types d’oiseaux des collections du Museum d’Histoire Naturelle de Paris в журналі Zoosystem і The identity of Marquesan swiftlet Collocalia ocista Oberhoiser в журналі Bulletin of the British Ornithologists’ Club. Разм з колегами-дослідниками він написав трьохтомну працю про розмноження ластівок.
Сомадікарта науково описав новий вид птахів — тогіанську сову-голконогаNinox burhani, а також кілька підвидів серпокрильців, зокрема Aerodramus ocistus gilliardi, Collocalia linchi dedii і Collocalia linchi ripleyi.
↑Sigit, Ridzki R. (6 серпня 2015). Kacamata Togian, Yang Unik dari Kepulauan Togian [Togian White-eye, The Unique of the Togian Islands]. Mongabay Environmental News(амер.). Процитовано 29 червня 2018.