В 1844–1869 роках працював секретарем в Острозькому повітовому суді. Водночас був секретарем останнього маршалка Острозького повіту Ксаверія Йотки.
Відома лише одна книга автора — «Давня історія міста Острога. Матеріали до історії Волині» (пол.Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. Materiały do historyi Wołynia), видана польською мовою у Кракові в 1913 році. Редактором видання і автором передмови виступив польський історик Александер Яблоновський. Автор вступної статті Генрик Мосьціцький. Оригінал рукопису книги зберігається у Національній Бібліотеці в Варшаві.
Могилу Станіслава Кардашевича на старому католицькому цвинтарі в Острозі на початку 20 століття віднайшов краєзнавець і археолог Йосип Новицький. В 1938 році коштом Польського краєзнавчого товариства на могилі Станіслава Кардашевича встановлено нового пам'ятника. В 1950-х роках за розпорядженням місцевої влади цвинтар було знищено, а на його місці влаштовано стадіон. Постамент надмогильного пам'ятника Станіслава Кардашевича перевезено до Острозького замку і встановлено біля так званого Будинку мурованого. На сьогодні, під дією часу і опадів напис з постаменту практично щез.
Дружина — Камілія Дембська, син — Казімеж, генерал-підпоручник резерву Війська Польського.[1]
↑Herbst S. Kardaszewicz Kazimierz (1855—1945) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1966—1967. — T. XII. — S. 42. (пол.)
Джерела
Ковальський Микола. Станіслав Кардашевич // Острозька академія XVI—XVII ст.: Енциклопедія. — Острог, 2010. — С. 136—137.