Стани́чно-Луга́нський райо́н (розм.Станичанський район) —колишній районУкраїни на центральному сході Луганської області. Районний центр Станиця Луганська. Населення становило 49 870 осіб (на 1 серпня 2013). Мав площу 1900 км². Утворено 1923 року.
Клімат помірно континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липень) + 21 °C, а найхолоднішого місяця (січень) — 7 °C. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга його половина помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.
волошка донецька (Centaurea donetzica), поблизу Болотеного і Кіндратіївки, і первинногерберова (Centaurea protogerberi), піщана тераса між гирлами Айдару і Деркула, — ендеміки середньої течії Сіверського Дінця;
шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дубових гаїв.
Історія
Станично-Луганське засновано селянами-втікачами в другій половині XVII сторіччя. Поселення в лісистій місцевості при впаданні річки Лугань у Сіверський Донець звалося містечко Луганське. У 1684 році його знищили татари, однак незабаром воно було відновлене. Нове поселення отримало назву Станиця Луганська. Датою заснування селища вважається 1688 рік.
У 1923 році селище Станічно-Луганське стало центром однойменного району, розташованого за 20 км на південний схід від обласного центру. Район межує з Ростовською областюРосії.
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[4]
російська
українська
вірменська
білоруська
Станично-Луганський район
85,1
14,2
0,2
0,1
смт Станично-Луганське
92,4
6,2
0,2
0,1
смт Петрівка
68,8
30,7
0,2
0,1
Валуйська сільрада
91,0
8,8
0,1
0,0
Великочернігівська сільрада
93,7
6,2
Верхньобогданівська сільрада
53,6
46,2
0,1
Гарасимівська сільрада
95,0
4,6
0,3
Камишненська сільрада
88,1
11,2
0,4
Красноталівська сільрада
73,4
26,0
0,3
0,1
Нижньотеплівська сільрада
85,4
13,5
0,5
0,3
Миколаївська сільрада
65,1
33,7
0,2
0,0
Вільхівська сільрада
93,5
5,7
0,5
0,0
Передільська сільрада
89,1
10,8
0,1
0,1
Розквітненська сільрада
84,0
14,9
0,3
0,2
Талівська сільрада
82,6
16,1
0,7
Теплівська сільрада
91,3
8,5
0,1
Червоножовтнева сільрада
84,3
15,7
Чугинська сільрада
91,7
7,0
0,9
Широківська сільрада
78,5
21,3
0,1
0,0
Економіка
Промисловість у районі представлена підприємствами:
ЗАТ «Кондрашевський піщаний кар'єр» — виготовлення збірного залізобетону, щебеню й іншої продукції для будівництва;
ТОВ «Хлібозавод Петровський» — виробництво хлібобулочних і кондитерських виробів;
Виробничо-комерційна фірма ТОВ «ЛІА»-ЛТД — виробництво безалкогольних напоїв.
За своїм господарським профілем район відноситься до сільськогосподарського. Загальна площа сільгоспугідь — 124,6 тис. га, у тому числі:
ріллі — 91, 4 тис. га;
лісів і насаджень — 35,47 тис. га;
ставків і водойм — 4 тис. га.
Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 33 підприємства різних форм власності, 96 сільських (фермерських) господарств. Найбільші сільськогосподарські підприємства району:
ТОВ «Олекс» — вирощування овочів і зернових культур;
ПСП «Деркул» і СТОВ ім. Суворова — виробництво зерна і молока;
ПНВСП «Агросхід» — виробництво зерна і м'яса;
ТОВ «Станічно-Луганська МТС», КФХ «Агролюкс» — виробництво зернових культур.
Найвагоміші серед переробних підприємств району (79,4%) є підсобні цехи підприємств агропромислового комплексу, що виробляють крупу, борошно, хлібобулочні вироби, рослинні олії.
На території району знаходиться єдине в області ВАТ «Луганський облрибкомбінат», площа якого становить 2137,7 га, де вирощуються такі види риб як товстолоб, сом канальний, амур, дзеркальний короп.
Телефонний зв'язок охоплює всі населені пункти району, є автоматичний міжміський зв'язок. Більшість населених пунктів району газифіковано.
Банківська система представлена відділеннями ВАТ Державного ощадбанку України, АППБ «Аваль», КБ «Приват-Банк», АБ «Укркомунбанк». Інший рівень фінансово-кредитної системи представлений районними відділеннями Пенсійного фонду, Державного казначейства, представництвом АСК «Оранта-Лугань».
Соціальний розвиток
У районі працюють:
школи — 24 (у них навчається 6633 дитини);
дитячі сади і ясла — 20 (у них знаходиться 588 дітей);
дитяча спортивна школа — 1;
дитяча музична школа — 1;
школа бізнесу — 1;
навчально-виробничий центр — 1.
У школах працює 716 педагогічних працівників; позашкільною роботою охоплено 850 чоловік.
Працюють 31 клуб, 6 народних колективів ведуть активну роботу, займаються гастрольною діяльністю.
У районі діють: 31 державна бібліотека, 1 профспілкова, 1 медична, 20 шкільних бібліотек, 1 відомча, з загальним бібліотечним фондом 532,9 тис. Із державної мережі бібліотек у районі є: 1 центральна районна бібліотека, 1 районна дитяча бібліотека, 1 Петрівська дитяча бібліотека, 1 Петрівська міська бібліотека та 27 сільських бібліотек. Книжкові фонди становлять 320 тис. примірників книг та періодичних видань. Читачів у державних бібліотеках 19,8 тис., в тому числі дітей — 6,4 тис. чоловік. У бібліотечній мережі працюють 43 бібліотечних працівника з середньо-спеціальною та вищою бібліотечною освітою. Спеціалісти становлять 84,6% (відсотка). Близько 10 бібліотек бібліотечної мережі відзначили піввіковий ювілей. Це центральна районна та районна дитяча бібліотеки, В-Чернігівська сільська бібліотека та інші.
У районі діють 4 музеї. Велика увага приділяється розвиткові культури донського козацтва, його традиціям і звичаям. На базі історико-етнографічного музею створений єдиний в Україні центр культури донського козацтва.
Для розвитку фізичної культури та спорту працюють:
2 стадіони;
25 спортивних залів;
4 тири;
31 спортивний майданчик;
18 футбольних полів;
11 фізкультурно-оздоровчих комплексів.
Медичну допомогу надають: центральна районна лікарня, Петровська номерна лікарня, 3 сільських дільничних лікарні, 7 сільських амбулаторій, 24 фельдшерських пункти. Усього в районі діють 36 лікарняних установ, 80 денних стаціонарів.
На території району розташовано 8 оздоровчих таборів, 5 баз відпочинку, 2 санаторії.
Місця для відвідин
У районі діють туристично-рекреаційні маршрути по пам'ятних історичних місцях: пам'ятники археології, Свято-Никольський храм, церква Різдва Богородиці, церква Святого архангела Михайла, могила старця Феофана. Мальовниче урочище, розташоване поблизу села Чугинка — Киселева балка, здавна славиться своїми святими джерелами. У плавневих лісах Сіверського Дінця розкинулися володіння Луганського державного заповідника з багатими різновидами рослинного і тваринного світу.
Примітки
↑(рос.) Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.
.svg){kind=small}
