Себа́стьян Собе́ськийгербу Яніна (пол.Sebastian Sobieski; бл. 1552 — перед 26 березня 1615) — польськийшляхтич, військовий та державний діяч Корони Польської у Речі Посполитій.
Життєпис
Народився близько 1552 року.[2] Один з синів ротімстра кавалерії Яна Собеського (бл.1518—1564) та його дружини Катажини з Ґдешинських. Мав старших братів Миколая і Марека.[3]
Можливо, навчався у школі кальвіністів у Бихаві. Потім, як і брати, став римо-католиком. Певне, за сприяння Яна Саріуша Замойського 17 грудня 1576 був прийнятий до пажів двору короля Стефана Баторія. 1 травня1584 був переведений до групи пол.jurgieltnikow (лат.salatariati saeculares), в якій був до смерті короля, після чого став прихильником Я. С. Замойського. Очевидно, брав участь в обороні Кракова від нападу військ архікнязя Максиміліана ІІ Габсбурга в 1587 році та битві під Бичиною 1588 року. У червні 1594 року король Сигізмунд III Ваза в Стокгольмі видав привілей, за яким війтівство у Щирці отримав Себастьян Собеський. У травні 1596 «авансував» на посаду хорунжого великого коронного[4] після її звільнення братом Мареком.
На початку 1602 року[5] на Люблінському сеймику був обраний послом Сейму. Передавав канцлеру Я. С. Замойському свіжі новини з Любліна та воєводства. Під час конфлікту короля з Я. С. Замойським дотримувався радше нейтралітету, а після смерті останнього став на сторону Сигізмунда III Вази. 5 липня 1607 року брав участь у битві під Гузувом на стороні короля. Від серпня 1609 року брав участь у поході військ під проводом Сигізмунда III Вази під Смоленськ та наступній облозі міста. За участь у поході отримав посаду Болеславського[6] старости в Серадзькому воєводстві.
1583 року з братом Мареком і стрийком Станіславом провели поділ маєтностей, належних до села Пилашковиці (пол.Pilaszkowice, нині в складі гміни РибчевіцеСвідницького повітуЛюблінського воєводства), які стали його дідичним селом. У грудні 1596 року король надав йому кам'яницю у Львові, яку звали Кеглярівкою або Шембеківкою; у травні 1598 — села Острів, Семенівка та Кросно поблизу Щирця. 1600 року мав судовий процес з луківським старостою Павелом Мнішеком щодо викоритання сіл Ягідне (пол.Jagodne) і Броди (пол.Brody).[2]
Сім'я
Дружина — Анна з ВєнцборкаЗебжидовська, донька Миколая; шлюб уклали перед 15 травня 1598. Діти:
↑ абвGmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615)… — S. 509.
↑Plewczyński M. Sobieski Jan h. Janina (ok.1518—1564) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 496—497. (пол.)
↑Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku. Spisy”. Oprac. Krzysztof Chłapowski, Stefan Ciara, Łukasz Kądziela, Tomasz Nowakowski, Edward Opaliński, Grażyna Rutkowska, Teresa Zielińska. Kórnik 1992, s. 204.
↑нині село Болеславець (пол.Bolesławiec) Лодзького воєводства
↑Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615)… — S. 509—510.
Джерела
Gmiterek H. Sobieski Sebastian h. Janina (ok. 1552—1615) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, PAU, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 509—510. (пол.)
.svg){kind=small}
