Під час антигетьманських виступів у серпні 1918 року в селі відбувся бій повстанців-республіканців та австро-угорських сил[1]. Через артилерійський обстріл села австрійцями згоріло 157 дворів. У квітні 1922 року у Рівному створюється трудова сільськогосподарська спілка, а в березні 1923 року — товариство спільного обробітку землі «Самопоміч».
12 червня2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», Рівненська сільська рада об'єднана з Мурованокуриловецькою селищною громадою[2]. До 2020 року Рівненській сільській раді було підпорядковане село Нишівці.
У селі зберігся будинок садиби Росцишевських (середина XIX століття) — пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 142-М). В селі споруджено пам'ятник 121 воїну-односельцю, що загинули від рук німецько-фашистських загарбників (пам'ятка історії місцевого значення, охоронний № 387), розташований біля контори КСП. Також на кладовищі є братська могила 49 жителів села, спалених фашистами (пам'ятка історії місцевого значення, охоронний № 625).
Рі́вне // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С. 467
