У серпні 1428 року разом з матір'ю і братами надали згоду на видання батьком межового документу. Звістки про його публічну діяльність походять з 1436 року; до цього часу вже був серед придворних короля Владислава III Варненчика. У квітні 1437 року брав участь у генеральному вічі Руських земель Королівства в місті Мостиська. У жовтні 1437 брав участь у генеральному вічі Краківської землі як судовий асесор. Під час сейму в м. Пйотркув у грудні 1438 року отримав номінацію на уряд войницькогокаштеляна. Брав участь у сеймі у Кракові в січні 1440 року. Після Пйотра Одровонжа став львівським старостою, внаслідок чого найчастіше перебував у цьому місті. .[2]
У 1437 р. на генеральному вічі Краківської землі разом з братами Спитеком і Яном провів формальний поділ земських маєтностей зі стриєчними братами Тарновськими, а 1438 року в Ланьцуті він з матір'ю поділили спадок батька (чоловіка). Рафал став власником Переворська у Руському воєводстві з 14 прилеглими селами, також Вадува поблизу Кракова. 1438 року разом з братами поділили спадкові борги батька.
Передчасно помер 28 травня 1441 року під час старостинських процесів, був похований у парафіяльному костелі Переворська.[4] На його епітафії помилково вказали як рік смерті 1491.[3]
Сім'я
Близько 1419 p. одружився з Анною з Шамотул — донькою генерального старости Великопольщі Доброгоста гербу Наленч та його дружини Єлизавети — доньки маршалка коронного, підскарбія коронного, сина галицького боярина Дмитра з Горая (померла 1460 р., була похована в парафіяльному костелі Переворська). У шлюбі з дружиною народилось четверо дітей:
Ян Ярославський з Пшеворська (Ян з Тарнова, Ярослава, Переворська, Зґлобеня; бл.[5] 1428—1481) —
Беата Ярославська (1419—1481) — дружина саноцького каштеляна Юрія з Гумниськ, посаг — 700 гривень (названа в честь прабабці Беати з Божидару з роду Авданців, дружини Дмитра[3])
Sikora F. Rafał z Jarosławia i Wadowa h. Leliwa (zm. 1441) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. ХХХ/3, zeszyt 126. — 385—576 s. — S. 432—433. (пол.)