Раймундо де Мадрасо і Гаррета

Громадянство	Іспанія і Королівство Італія
Друге прізвище в іспанському імені	Garreta^d
Дата народження	24 липня 1841(1841-07-24)[1][2]^[…]
Місце народження	Рим
Дата смерті	15 вересня 1920(1920-09-15)[1][4]^[…] (79 років)
Місце смерті	Версаль
Місце поховання	Гонар[6]
Батько	Федеріко де Мадрасо і Кунц^d
Мати	Луїза Гаррета-і-Уерта^d
Брат/сестра	Сесілія де Мадрасо^d, Рікардо де Мадрасо^d[7] і Луїза де Мадрасо і Гаррета^d
Рід	Мадрасо^d
Рід діяльності	художник
Сфера роботи	малярство
Заклад освіти	Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо
Напрям, рух мистецький	реалізм
Жанр	портрет
Зображений на	Q27780877?
Роботи в колекції	Музей Прадо, Музей мистецтва Метрополітен[8], Художній музей Джорджії^d, Музей д'Орсе, Музей Ель Греко, Редінзький громадський музей^d, Карнавале, Інститут мистецтв Кларка^d, Латиноамериканське товариство Америки^d, Музей образотворчого мистецтва Більбао^d, Художній музей Волтерс, Музей Ламбінет^d, Національний музей образотворчого мистецтва[9], Національна галерея, Музей мистецтв Індіанаполіса, Гарвардський художній музей, Нью-Йоркське історичне товариство^d, Музей Кармен Тіссен, Національний музей мистецтва Каталонії, Museum of John Paul II Collection^d і Grão Vasco National Museum^d
Статус авторського права як автора	термін дії авторських прав закінчився^d
Мистецька спадщина розміщується у	Frick Art Reference Library^d
Сторінка автора на Вікісховищі	Raimundo Madrazo
Раймундо де Мадрасо і Гаррета у Вікісховищі

Раймундо де Мадрасо і Гаррета (ісп. Raimundo de Madrazo y Garreta; 24 липня 1841 — 15 вересня 1920) — іспанський художник, представник академічного класицизму. Відомий насамперед своїми жанровими картинами та портретами. Походив з родини художників Мадрасо: його дідом був Хосе де Мадрасо, художник і колишній директор Музею Прадо, батьком — художник-портретист Федеріко де Мадрасо, а його братом — Рікардо де Мадрасо.

Біографія

Він народився в Римі^[10], де навчався його батько.^[11]

Перші уроки образотворчого мистецтва отримав від батька та діда. Пізніше він відвідував Королівську академію витончених мистецтв Сан-Фернандо. Там він навчався у Карлоса Луїса де Рібери та Карлоса де Гаеса. Згодом він поселився в Мадриді, але завершив свою освіту, відвідавши Париж у 1860 році, де брав уроки у Леона Коньє.^[12]

Того ж року він мав свою першу виставку. Часто відвідував Нью-Йорк, щоб продати свої картини. Серед його клієнтів були сім'я Вандербільтів і Александер Терні Стюарт.^[13]

Раймундо був частим експонентом Паризького салону, отримав головну медаль на Всесвітній виставці (1889)^[12] і був постійним відвідувачем салону Мадлен Лемер. Моделлю для майже всіх жіночих фігур у його жанрових картинах була Аліна Массон.^[14]

Після 1862 року він прожив більшу частину свого життя в Парижі. Наприкінці 1860-х він провів деякий час у Римі зі своїм братом, працюючи в майстернях Маріано Фортуні, який одружився з їхньою сестрою Сесилією. Під час франко-прусської війни жив у Гранаді. Його дружина померла під час пологів у 1874 році, у той самий рік, що й його зять Фортуні.

1882 року Мадрасо разом із художниками — італійцем Джузеппе Де Ніттісом та бельгійцем Альфредом Стівенсом, а також власником галереї Жоржем Петі став співзасновником Міжнародної виставки, спрямованої на підтримку іноземних художників у Парижі.

У 1894 році він подарував Музею Прадо колекцію творів Франсиско де Гої, яку придбав у 1869 році.^[12] У 1914 році переїхав до Версаля, де через шість років помер. Його син Федеріко де Мадразо-і-Очоа (відомий як «Коко») також став видатним художником.

Творчість

У картинах Раймундо Мадрасо відчувається вплив рококо та японського мистецтва. Жанрові сцени, як і жіночі портрети художника, відносять до яскравих прикладів дотепного та елегантного жанрового живопису, з м'якими тонами та делікатними позами. Художник зображує вишуканий ідеал аристократичних кіл і буржуазії, показуючи дійсність та ілюзії витонченого та чуттєвого життя. Іноді картини Мадрасо називають Паризьким сералем (сераль — палац турецького султана. Іноді сералем називали внутрішню, жіночу частину палацу, тобто гарем).

Американські колекціонери платили великі гроші за картини Мадрасо. Наприклад, Александер Терні Стюарт купив картину «Дама з папугою», «Карнавал» (1878) був придбаний Л. Вольфом, а «Дівчата біля вікна» (1875) була куплена мільйонером Вандербільтом. Дві останні зберігаються у музеї Метрополітен у Нью-Йорку.

Вибрані картини

• 
  Портрет Федеріко де Мадрасо, 1875
• 
  Приємні спогади
• 
  Неохоча коханка
• 
  Після купання, c. 1895
• 
  Читання, c. 1880-85
• 
  Портрет Алін Массон у мантилії, c. 1875
• 
  Портрет Марії Герреро в ролі доньї Інес. 1891
• 
  Циганка, 1872
• 
  Красива бандуристка, 1870
• 
  Аліна з маскою
• 
  Весняна красуня
• 
  Красива і співуча
• 
  Виходячи з церкви
• 
  Урок музики
• 
  Витівки моделі, c. 1885
• 
  Дівчина на гойдалці
• 
  Портрет Алін Массон, спираючись на софу
• 
  Підготовка до костюмованого балу
• 
  Марія Хан, дружина художника, 1901
• 
  Портрет леді в рожевих стрічках

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Raimundo de Madrazo y Garreta
   d:Track:Q17299517
3. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
4. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
5. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
6. https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article324#nh1
7. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
   d:Track:Q110250907d:Track:Q2494649
8. Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
   d:Track:Q160236
9. https://www.bellasartes.gob.ar/
10. His place of birth is not entirely clear. Some sources give Madrid as the birthplace while others cite Rome.
11. Los Madrazo, una familia de artistas: [Exhibition], Museo Municipal, 1985 [catálogo de la exposición, tapa del libro]
12. Brief biography @ the Museo del Prado.
13. Brief biography @ AllArt Classic.
14. Commentary on «The Reading» @ the Carmen Thyssen Museum.

Подальше читання

• Raimundo de Madrazo (1842—1920), exhibition catalog, Zaragoza, Proedi Promociones Editoriales, 1996. ISBN 84-89640-02-5
• Portús Pérez, Javier, The Spanish Portrait: from El Greco to Picasso. London: Scala, 2004. ISBN 978-1-85759-374-7
• El Legado Ramón de Errazu, Rico, Fortuny y Madrazo, exhibition catalog, Madrid, Museo Nacional del Prado, 2005. ISBN 84-8480-086-5
• Assier, Mathilde, Raimundo de Madrazo (1841—1920), aux confins de la modernité, 2012.
• Raimundo de Madrazo y Garreta (1841—1920), Portrait of Isabelle McCreery, 1880. http://www.jansantiques.com/Lot/jac2025.php