Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка»

Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка»
Під прапором	КНР, 10 човнів  В'єтнам, замовлено 6 човнів  Алжир, 2 човни, 2 замовлено  Росія, 6 замовлено
Спуск на воду	з 1995 р (12 човнів, замовлено 14)
Проєкт
Тип ПЧ	Багатоцільовий ДПЧ
Розробник проєкту	ЦКБ «Рубін»
Головний конструктор	Ю. М. Кормиліцин
Класифікація НАТО	Improved Kilo
Вартість	$300 млн. (2009 рік)[1]
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	11 вузлів (21 км/год)
Швидкість (підводна)	19-20 вузлів (37-38 км/год)
Робоча глибина занурення	240 м
Гранична глибина занурення	300 м
Автономність плавання	45 діб
Екіпаж	52 особи[2]
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	73,2 м 72,6-73,8
Ширина корпусу найб.	9,9 м
Середня осадка (по КВЛ)	6,2 м
Водотоннажність надводна	2350[3] 2300т
Озброєння
Торпедно- мінне озброєння	Носові: 6 ТА калібру 533-мм з автоматичним заряджанням, 18 торпед (6 в ТА) або 24 міни.
Ракетне озброєння	РК «Калібр», замість частини торпед. Бірюза ЗМ-54Э1
ППО	ПЗРК «Стріла-3М» або «Ігла-1» (8 ракет)
Зображення на Вікісховищі

Підводні човни проєкту 636 «Варшавянка» (Improved Kilo) — серія багатоцільових підводних човнів, спроєктованих у СРСР на базі проєкту 877 Палтус і добудованих у РФ. Серія планувалася як один з експортних варіантів.

Історія

Збільшені до 1970-их років можливості гідроакустичних засобів призвели до легкого виявлення підводних човнів по акустичному полю,^[4] і радянські конструктори стали приділяти питанням зниження шумності першорядну увагу. Оскільки шуми підводних човнів проєкту 641Б, що належать до другого покоління, знизити не вдалося, то було прийнято рішення спроєктувати принципово новий тип підводного човна, у зв'язку з чим в конструкторському бюро «Рубін» під керівництвом Ю. М. Корміліціна була розпочата розробка проєкту дизельних підводних човнів третього покоління^[ru]. Згідно із завданням, проєктований човен повинен був би гарантовано вигравати в дуельних ситуаціях у будь-якого підводного човна даного класу, що досягалося оптимальним поєднанням дальності засобів виявлення, швидкодії та потужності зброї.^[5]

Завчасно в проєкт були закладені великі можливості для подальших модернізацій. Будівництво велося двома серіями, що значно відрізняються за характеристиками. У складі ВМФ СРСР всі човни були віднесені до проєкту 877, а експортні — одна серія позначалася як проєкт 877Е і 877ЕКМ, друга — проєкт 636. У 1979 році на заводі ім. Ленінського Комсомолу в Комсомольську-на-Амурі був закладений головний корабель проєкту, котрий був переданий флоту в 1982 році. Згодом човни проєкту 877 випускалися на суднобудівних заводах у Ленінграді й Горькому.

Підводні човни серії 636 передбачалося будувати у великих кількостях на експорт в країни Варшавського договору, тому проєкт і має таку назву. Човен призначений для боротьби з підводними і надводними кораблями противника, захисту військово-морських баз, морського узбережжя і морських комунікацій. Основний проєкт проєкту 877 «Палтус» був створений в 1970-х роках, серія за проєктом 636 — одна з останніх його модифікацій. Будівництво кораблів проєкту 636 почалося з середини 1990-х років. Човен Б-340 проєкту 636М, добудований в 2005 році на замовлення Китаю, ставши останнім підводним човном, повністю побудованим на заводі «Червоне Сормово».^[6][7]

Сучасне будівництво човнів цієї серії здійснюється на заводі Адміралтейські верфі в Санкт-Петербурзі. Підводні човни модифікованої серії 636 проєкту мають більш високу (у порівнянні з базовим проєктом) бойову ефективність. Оптимальне поєднання акустичної скритності й дальності виявлення цілей, новітній інерціальний навігаційний комплекс, сучасна автоматизована інформаційно-управляюча система, потужне швидкодіюче торпедно-ракетне озброєння забезпечують світовий пріоритет кораблів цього класу в області неатомного підводного кораблебудування^[8]

Конструкція

Двокорпусна, міцний корпус з 6 водонепроникними відсіками:

1. Перший відсік ділиться на три палуби. Верхня зайнята торпедним озброєнням, середня — житлова, у нижній — перша група акумуляторів.
2. Другий відсік також трьохпалубний. На верхній палубі — центральний пост, під ним — друга палуба, на якій розташована рубка радиста і рубка одного з помічників штурмана. Через цей же відсік проходять всі висувні пристрої.
3. Третій відсік — трьохпалубний, житловий. Дві палуби зайняті приміщеннями для екіпажу, а нижня — другою групою акумуляторної батареї.
4. Четвертий відсік — дизель-генераторний.
5. П'ятий відсік — електромоторний. З цього відсіку випускається кормовий аварійний буй.
6. Шостий відсік — кормовий, в ньому знаходяться електродвигун економічного ходу і приводи рулів, кормовий люк.

Легкий корпус обмежує розвинений носовий край, у верхній частині якого знаходяться торпедні апарати, а нижню займає розвинена основна антена гідроакустичного комплексу «Рубікон-М».

Обгороджування висувних пристроїв знаходиться над другим відсіком і виконує звичайні свої функції — ходовий місток, повітрозабірник, обтікання і захист перископів, антен і інших підіймально-щоглових пристроїв, там же знаходиться герметичний кранець для ПЗРК «Стріла-3М» або «Ігла-1»

Озброєння

Човни проєкту отримали автоматизований комплекс озброєння. До складу озброєння увійшли 6 торпедних апаратів калібру 533-мм; боєкомплект 18 торпед або 24 міни. Перезарядження ТА здійснюється за 15 секунд. З ТА був можливий запуск крилатих ракет. За радянських часів на кораблях встановлювався оборонний ЗРК «Стріла-3», який міг використовуватися в надводному положенні.

Ракетний комплекс «Клаб» міг встановлюватися на човнах серії 636М.

Енергетичне обладнання

Підводні човни проєкту 636 мають одновальну енергетичну установку, реалізовану за принципом повного електроруху. Два дизелі типу 4-2ДЛ42М мають потужність по 1000 кВт при частоті обертання 700 об/хв, і працюють спільно з генераторами типу ПГ-142. Гребний електродвигун моделі ПГ-101 має потужність 5500 к.с. (4040 кВт) на 500 об/хв і дублюється електродвигуном економічного ходу типу ПГ-140 (139 кВт на 150 об/хв)^[9]. Два резервних рушії типу «гвинт в трубі» знаходяться в напівкільцевих тунелях в кормовій частині всередині легкого корпусу човна^[10] і приводяться в обертання резервними електродвигунами ПГ-168 (2x 75 кВт при 650 об/хв).

Акумуляторна батарея типу 446 складається з двох груп по 120 елементів в кожній, і розміщена на нижніх палубах 1-го і 3-го відсіків.

Дальність ходу:

• економічним ходом в підводному положенні при 3 вузлах швидкості — 400 миль (724 км)
• в режимі РДП (шноркеля) на швидкості 7 вузлів — 7500 миль (13650 км)^[11].

Експлуатація

•  КНР — експлуатується 10 одиниць проєктів 636 і 636М^[12].
•  В'єтнам — чотири одиниці експлуатуються. Всього замовлено шість човнів за проєктом 636.1^[13].
•  Алжир — 2 одиниці проєкту 636М експлуатуються; ще 2 — замовлені додатково^[14]
•  Росія — п'ять побудовано. Замовлено 6 одиниць за проєктом 636.3 для Чорноморського флоту та ще шість для Тихоокеанського.

Сучасний статус і перспективи

Підводний човен «Магадан» під час швартових випробувань

Підводні човни серії 636 «Варшавянка» і його модифікації є основним класом неатомних підводних човнів, побудованих у Росії. Вони стоять на озброєнні як російського, так і низки зарубіжних флотів. Базовий проєкт серії 877 «Палтус», розроблений в кінці 1970-х років, вважається вельми вдалим, тому будівництво серії з низкою удосконалень продовжувалося і у 2010-х роках.

Починаючи з 2014 року для Чорноморського флоту побудовано шість підводних човнів.

У 2019—2021 рр. побудовано три човни проєкту 636.3 для Тихоокеанського флоту Російської Федерації, ще три планується побудувати у 2022—2024 рр.^[15]

Російсько-українська війна

29 квітня 2022 року міністерство оборони РФ повідомило, що під час російсько-українського вторгнення з дизель-електричного підводного човна ЧФ ВМФ РФ було завдано удару по ЗСУ крилатими ракетами «Калібр»^[16].

13 вересня 2023 року Повітряні сили України завдали ракетного удару по Севморзаводу, знищивши підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону»^[17]. «Ростов-на-Дону» став першим російським підводним човном, втраченим у ході російсько-української війни та першим в історії підводним човном, знищеним крилатою ракетою^[18].

Оцінка проєкту

Серія 636 відрізнялася від базового проєкту 877:

• потужнішими руховими системами й вищою підводною швидкістю;
• більшою дальністю плавання на дизельних двигунах;
• покращені електронні компоненти;
• поліпшені гідроакустичні системи (у тому числі був встановлений гідролокатор МГК-400EM замість МГК-400 «Рубікон»);
• зниженими шумами.

Представники

Схема проєкту 877

Схема проєкту 636

Назва	Завод	Заводський №	Закладений	Спущений на воду	Переданий флоту	Флот	Країна-оператор	Стан
Проєкт 636
366 Yuan Zhend 66 Hao	Адміралтейські верфі	01616	16.07.1996	26.04.1997	26.08.1997	ВМС Китаю	КНР	Активний
367 Yuan Zhend 67 Hao	Адміралтейські верфі	01327	28.08.1997	18.06.1998	25.10.1998	ВМС Китаю	КНР	Активний
Проєкт 636М
368 Yuan Zhend 68 Hao	Адміралтейські верфі	01329	18.10.2002	27.05.2004	20.10.2004	ВМС Китаю	КНР	Активний
369 Yuan Zhend 69 Hao	Адміралтейські верфі	01330	18.10.2002	19.08.2004		ВМС Китаю	КНР	Активний
370 Yuan Zhend 70 Hao	Адміралтейські верфі	01331	2004			ВМС Китаю	КНР	активний
371 Yuan Zhend 71 Hao	Адміралтейські верфі	01332	2004			ВМС Китаю	КНР	Активний
372 Yuan Zhend 72 Hao	Адміралтейські верфі	01333	2004			ВМС Китаю	КНР	Активний
021 Messali el Hadj	Адміралтейські верфі	01336				ВМС Алжиру	Алжир	Активний
022 Akram Pacha	Адміралтейські верфі	01337				ВМС Алжиру	Алжир	Активний
Проєкт 636.1
HQ-182 Hà Nội («Ханой»)	Адміралтейські верфі	01339	2009	28.8 .2012		ВМС В'єтнаму	В'єтнам	Спущено на воду
Проєкт 636.3
Б-261 «Новоросійськ»^[ru]	Адміралтейські верфі	01670	20.08.2010	28.11.2013	17.09.2014	Чорноморський флот ВМФ Росії	Росія	Активний
Б-237 «Ростов-на-Дону»	Адміралтейські верфі	01671	21.11.2011	26.06.2014	30.12.2014	Чорноморський флот ВМФ Росії	Росія	Знищений
Б-262 «Старий Оскол»^[ru]	Адміралтейські верфі	01672	17.08.2012[19]	28.08.2014	03.07.2015	Чорноморський флот ВМФ Росії	Росія	Активний
Б-265 «Краснодар»	Адміралтейські верфі	01673	20.02.2014	25.04.2015	05.11.2015	Чорноморський флот ВМФ Росії	Росія	Активний
Б-268 «Великий Новгород»^[ru]	Адміралтейські верфі	01674	30.10.2014[20]	18.03.2016	26.10.2016[21]	Чорноморський флот ВМФ Росії	Росія	Активний
Б-271 «Колпіно»^[ru]	Адміралтейські верфі	01675	30.10.2014[20]	31.05.2016[22]	24.11.2016[23]	Чорноморський флот ВМФ Росії	Росія	Активний

Примітки

1. Рособоронэкспорт, обзор прессы^{[недоступне посилання з червня 2019]}
2. Неатомная подводная лодка КИЛО-класса (пр. 636). admship.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 17 грудня 2011.
3. Проект 636. deepstorm.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 25 листопада 2011.
4. Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 1, стр 69
5. Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок, том 1, стр 71
6. Б-340, 373 «Yuan Zhend 73 Hao» (ВМС Китаю), проект 877, 636М, deepstorm.ru
7. Нижегородский завод «Красное Сормово» завершает производство последней в своей истории подводной лодки [Архівовано 9 листопада 2013 у Wayback Machine.], nta-nn.ru, 19.07.2004
8. ОАО «Адмиралтейские верфи» заложило большую дизель-электрическую подводную лодку проекта 636.3 «Старый Оскол»
9. Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. — СПб. : «Элмор», 2009. — С. 232-233. — 280 с. — 1000 екз. — ISBN 5-7399-0153-7.
10. Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. — СПб. : «Элмор», 2009. — С. 241. — 280 с. — 1000 екз. — ISBN 5-7399-0153-7.
11. Дизель-электрическая подводная лодка проекта 636 «Варшавянка» — ОРУЖИЕ РОССИИ, Информационное агентство. Архів оригіналу за 26 серпня 2012. Процитовано 6 лютого 2013.
12. Lenta.ru: Оружие: Россия передала иностранному покупателю подлодку проекта «Варшавянка»
13. Вьетнам купит российские подлодки на два миллиарда долларов. lenta.ru. 15.12.2009. Архів оригіналу за 28.02.2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
14. Алжир докупит у России две «Варшавянки», Лента.ру, 19 вересня 2012
15. В Петербурге начали строить тихоокеанскую серию подлодок. ФлотПром. Архів оригіналу за 31 жовтня 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
16. Минобороны РФ сообщили об ударе с подлодки в Черном море по объектам ВСУ
17. Атака на морський завод у Севастополі: що відомо про вражені російські кораблі
18. З'явилися фото ураженого підводного човна “Ростов-на-Дону”. Мілітарний (укр.). Процитовано 19 вересня 2023.
19. Заложена третья подводная лодка проекта 06363 для ВМФ России. Сделано у нас. Процитовано 1 листопада 2016.
20. Заложены подводные лодки «Великий Новгород» и «Колпино». Сделано у нас. Процитовано 1 листопада 2016.
21. Пятая подлодка "Варшавянка" для Черноморского флота будет передана военным. ТАСС. Процитовано 29 жовтня 2016.
22. Сегодня будет спущена на воду дизель-электрическая подлодка «Колпино» : Министерство обороны Российской Федерации. structure.mil.ru. Процитовано 29 жовтня 2016.
23. Подлодка "Колпино" после передачи флоту сразу отправится в Новороссийск. РИА Новости (рос.). 20161124T1153+0300Z. Процитовано 18 липня 2017.

Література

• Ю Апалков Корабли ВМФ СССР. Многоцелевые ПЛ и ПЛ спецназначения. Санкт Петербург 2003, ISBN 5-8172-0069-4
• А. Б. Широкорад Советские подводные лодки послевоенной постройки' Москва 1997, ISBN 5-85139-019-0.
• А. Е. Тарас Дизельные подводные лодки 1950—2005 М. Харвест 2006 ISBN 5-17-036930-1
• Кормилицин Ю. Н., Хализев О. А. Устройство подводных лодок. — СПб.: «Элмор», 2009. в 2 томах, том 1 — 336 с. — 1000 екз. — ISBN 5-7399-0146-4, том 2 — 280 с. — 1000 экз. — ISBN 5-7399-0153-7
• Oleg A. Godin, David R. Palmer: History of Russian underwater acoustics. World Scientific Publishing Company, 2008, ISBN 978-981-256-825-0 (englisch).
• Norman Friedman: The Naval Institute guide to world naval weapon systems. 5. Auflage, US Naval Institute Press, 2006, ISBN 978-1-55750-262-9 (englisch).

Див. також

• Підводні човни проєкту 877 «Палтус»
• Підводний човен
• Теорія підводного човна
• Підводні човни атомні за типами і країнами
• Дизельні підводні човни (за типами і країнами)

Посилання

• Дизель-электрическая подводная лодка проекта 636, ОАО «Адмиралтейские верфи»
• Проект 636 (NATO — «Improved Kilo»), deepstorm.ru

Військова техніка   Морська справа   Війна