За першим варіантомпроцесу (рис.1) вихідний матеріал перемішувався з аполярним реагентом у послідовно встановлених горизонтальних барабанах. Перемішування розділяли за питомою вагою в шпіцкастенах. Легку рудномасляну фракцію обезводнювали і обезмаслювали в центрифугах. Виділене масло використовували повторно.
Другий варіант (рис.2) передбачав перемішуваня вихідного матеріалу з аполярним реагентом за допомогою міксерної мішалки. Процес вівся в нейтральному або кислому середовищі. Продукти перемішуваня розділяли за питомою ваго у вакуумному сепараторі та шпіцкастенi. Зневоднення і знемаслення продукту здійснювали аналогічно першому варіанту технології. Як масляний агент в обох варіантах процесу застосовували нафту та нафтопродукти, дігтярне, мінеральне, рибне масла та олію. Витрати агенту становили 100—300 мас.%, витрати кислоти по другому варіанту — 1 мас.%.
Апробація процесу
Перший варіант процесу Ельмора було реалізовано на установці продуктивністю 50 т/добу, працюючій на мідній копальні Глесдір (Уельс, Велика Британія). Другий варіант апробовано на установці копальні «Dolcoath» (Скандинавія) продуктивністю до 45 т/добу.