Приз Європи

Приз Європи (фр. Prix de l'Europe) — це відзнака, заснована в 1955 році Парламентською асамблеєю Ради Європи у Страсбурзі^[1]. Її присуджують щорічно одному або декільком муніципалітетам, які доклали значних зусиль для поширення ідеалу європейської єдності^[2].

Кожне місто чи муніципалітет, які прагнуть отримати Премію Європи, мають послідовно брати участь в конкурсах на наступні нагороди:

1. Європейський Диплом

2. Почесний Прапор

3. Почесна Відзнака

4. Премія Європи.^[1]

Нагорода допомагає містам і муніципалітетам стати помітнішими на європейській арені та налагодити зв’язки з іншими муніципалітетами. Переможці також отримують чек на 20000 євро, що дає можливість багатьом молодим людям відвідати європейські інституції у Страсбурзі.^[1]

Щороку в березні або квітні підкомітет Призу Європи, що складається з членів Парламентської Асамблеї Ради Європи, визначає свій вибір і подає його на затвердження Комітету з питань соціальних, та культурних питань. здоров'я та іншого розвитку Парламентської Асамблеї. З січня 2014 року саме німецький політик Аксель Фішер^[en] є президентом підкомітету Призу Європи.

Також існує Асоціація міст-переможців Призу Європи^[2]. Заснована в 1984 році, вона складається з міст-лауреатів Призу Європи, організує зустрічі щонайменше двічі на рік. Очолювана одним із лауреатів Призу, вона формує платформу для дискусій, дебатів та обміну досвідом для муніципалітетів та охоплює широке коло питань: молодь, освіта, мігранти, соціальні права, громадський транспорт, зміна клімату, відновлювальні джерела енергії тощо.^[1]

Міста — лауреати Призу Європи з 1955 року^[3]

Рік	Місто	Країна
1955	Ковентрі	Велика Британія
1956	Пюто Оффенбах-на-Майні	Франція  Німеччина
1957	Бордо Турин	Франція  Італія
1958	Відень Гаага	Австрія  Нідерланди
1959	Стамбул	Туреччина
1960	Брюгге Орхус	Бельгія  Данія
1961	Родос Шварценбек	Греція  Німеччина
1962	Палермо	Італія
1963	Обена	Франція
1964	Інсбрук	Австрія
1965	Тюбінген	Німеччина
1966	Крістіансанн	Норвегія
1967	Страсбург	Франція
1968	Фаенца	Італія
1969	Карлсруе Нансі	Німеччина  Франція
1970	Сьєр	Швейцарія
1971	Удіне	Італія
1972	Зелзате^[fr]	Бельгія
1973	Вюрцбург	Німеччина
1974	Чезенатіко Макон	Італія  Франція
1975	Дармштадт	Німеччина
1976	Девон	Велика Британія
1977	Авіньйон	Франція
1978	Тюбіз	Бельгія
1979	Ґрац	Австрія
1980	Пассау	Німеччина
1981	Браунфельс	Німеччина
1982	Брен-л'Алле	Бельгія
1983	Лозанна	Швейцарія
1984	Роял-Лемингтон-Спа^[fr]	Велика Британія
1985	Сантьяго-де-Компостела	Іспанія
1986	Клагенфурт-ам-Вертерзе Арнем	Австрія  Нідерланди
1987	Нойкельн	Німеччина
1988	Ольборг	Данія
1989	Лукка	Італія
1990	Плугерно	Франція
1991	Бурса	Туреччина
1992	Делфзейл	Нідерланди
1993	Бохольт Мюльгайм-на-Рурі	Німеччина
1994	Лінц	Австрія
1995	Болонья	Італія
1996	Вансбек^[fr]	Велика Британія
1997	Регенсбург	Німеччина
1998	Ченстохова	Польща
1999	Шпаєр	Німеччина
2000	Кокермут^[fr] Марвежоль	Велика Британія  Франція
2001	Санкт-Пельтен	Австрія
2002	Гдиня	Польща
2003	Клайпеда	Литва
2004	Ауденарде	Бельгія
2005	Калінінград	Росія
2006	Сегед	Угорщина
2007	Нюрнберг	Німеччина
2008	Катовиці	Польща
2009	Анкара	Туреччина
2010	Харків	Україна
2011	Гюнфельд Ландерно	Німеччина  Франція
2012	Корчіано Сігішоара	Італія  Румунія
2013	Альтеттінг Тата	Німеччина  Угорщина
2014	Слупськ	Польща
2015	Дрезден Вара	Німеччина  Швеція
2016	Жирона	Іспанія
2017	Люблін	Польща
2018	Івано-Франківськ	Україна
2019	Сан-Себастьян	Іспанія
2020	Амії[4]	Франція
2021	Хмельницький[5]	Україна
2022	Ізмір	Туреччина
2023	Болеславець^[джерело?]	Польща

Примітки

1. ПРО ПРИЗ ЄВРОПИ (PDF). 
2. Europe Prize
3. The Winners of the Europe Prize since 1955
4. https://pace.coe.int/en/news/7949/2020-europe-prize-awarded-to-amilly-france-
5. https://pace.coe.int/en/news/8249/2021-europe-prize-awarded-to-khmelnytskyi-ukraine-

Посилання

• The Europe Prize