Предраг Матвійович

Предраг Матвійович
хорв. Predrag Matvejević
Народився	7 жовтня 1932(1932-10-07)[2][4][3] Мостар, Герцеговинсько-Неретванський кантон[4][3]
Помер	2 лютого 2017(2017-02-02)[1][2][3] (84 роки) Загреб, Хорватія[3]
Поховання	Мирогойське кладовище[5]
Країна	Королівство Італія  Італія  Хорватія
Діяльність	есеїст, публіцист, scholar of French literature, перекладач, викладач університету, письменник, історик літератури
Галузь	творче та професійне письмо^d[4], публіцистика[4], французька література[4], перекладацтво^[d][4] і історія літератури[4]
Відомий завдяки	Сімона де Бовуар
Alma mater	Сараєвський університет, Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagreb^d, Паризький літературний факультет^d і Університет Париж III
Знання мов	французька, італійська і хорватська[6][7]
Заклад	Загребський університет, Римський університет ла Сапієнца і Університет Париж III
Нагороди	Order of Arts and Letters^d почесний громадянин Сараєва^d Премія Владимира Назора (1975) Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (1992) prix du meilleur livre étranger^d (1993) Q120120918? (13 жовтня 2000) премія Стрега (2003) Q126416302? (2011) Q130746747? (2020)
IMDb	ID 1759284
Медіафайли у Вікісховищі

Предраг Матвійович (хорв. Predrag Matvejević; 7 жовтня 1932, Мостар, Боснія і Герцеговина — 2 лютого 2017, Загреб, Хорватія) — хорватський та боснійський письменник.

Чонтварі. Весна в Мостарі, 1903

Біографія

Батько — Всеволод, етнічний росіянин, емігрант з Одеси, після повернення з полону в Німеччині в 1945-му році він став суддею в місті Мостар. За заявою самого Предрага, його батько був більшовицьких переконань і відчував велику симпатію до російської культури, незважаючи на те, що його батько і брат померли від голоду в ГУЛАГу. Мати — хорватка, Ангеліна. Предраг Матвійович народився в Боснії (в Мостарі). Закінчив університет в Сараєво. Викладав французьку літературу в Загребському університеті. У 1991 переїхав до Франції, поділяючи життя між Парижем і Римом. Громадянин Італії. Викладав в Університеті Париж III і Університеті Сап'єнца в Римі. Почесний віце-президент Міжнародного ПЕН-центру. Член Академії наук і мистецтв Боснії і Герцеговини.

Творчість і визнання

Видав дві книги бесід з Мирославом Крлежа (1969, 1982). Найбільш відомий збірник його есе «Середземноморський требник» (1987), він переведений на багато мов і удостоєний Європейської премії Шарля Вейонна за есеїстику (1992), премії за кращу іноземну книгу (1993).

Відомий своєю політичною діяльністю. У 1992 балотувався в парламент Хорватії від проюгославського Соціал-демократичного союзу. Входив до складу експертної ради відомого лівого журналу «Novi Plamen», що видається в Загребі. Симпатизував Соціалістичній робітничій партії Хорватії.

Нагороди

• Премія Владимира Назора(1975)
• Європейська премія Шарля Вейонна за есеїстику (1992)
• Премія за кращу іноземну книгу (1993)
• Почесний доктор Французького Університету Перпіньян (30 травня 2000)
• Премія Стрега (2003)
• Офіцер Ордену Почесного легіону (2014)
• Орден мистецтва і літератури Іспанії
• Орден Свободи (Словенія)
• Почесний громадянин Сараєво

Твори

• Razgovori s Miroslavom Krležom (1969)
• Prema novom kulturnom stvaralaštvu (1975)
• Književnost i njezina društvena funkcija: od književne tendencije do sukoba na ljevici (1977)
• Te vjetrenjače (1977)
• Jugoslavenstvo danas: pitanja kulture (1982)
• Stari i novi razgovori s Krležom (1982)
• Відкриті листи / Otvorena pisma (1986)
• Середземноморський требник / Mediteranski brevijar (1987)
• Istočni epistolar (1994)
• Gospodari rata i mira (2001)
• Інша Венеція/ Druga Venecija (2002, італійська премія Стрега, 2003)
• Проклята Європа/ Un'Europa maledetta (2005)
• Хліб наш/ Pane Nostro (2010)

Примітки

1. Tražio je da Tito odstupi s funkcije, ‘91. je otišao u emigraciju
2. Discogs — 2000.
   d:Track:Q504063
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
5. https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
7. CONOR.Sl
   d:Track:Q16744133

Посилання

• Офіційний сайт (іт. [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.] ) [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
• (фр. [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] ) [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.]

Портал «Література»   Портал «Боснія і Герцеговина»