Порівняння путінізму та фашизму

Путін, Сталін, Гітлер

Мурал «Ніколи знову»

Путін — виплодок Сталіну. Демонстрація у Кракові

Портрети Путіна у відділі канцелярських товарів, 2006 рік

Флешмоб «Своїх не кидаємо», проведений у Хабаровську у березні 2022 року. Учасники акції вишикувалися у вигляді літери Z — символу російського вторгнення в Україну.

Починаючи з кінця 1990-х років серед дослідників і політиків по всьому світу точаться дебати про те, чи є режим Володимира Путіна, також відомий як путінізм, фашистським. Суперечки ускладнюються тим, що досі немає єдиного загальноприйнятого визначення фашизму.^[1]

Передісторія

У 1998 році професор політології Каліфорнійського університету в Берклі та один із провідних світових дослідників фашизму та марксизму Ентоні Джеймс Ґреґор^[en] опублікував порівняльне дослідження італійського фашизму та «нового націоналізму, що виник у пострадянській Росії».^[2] Ґреґор вказав на близьку подібність двох режимів і роль КПРФ і ЛДПР у закріпленні основи правого радикалізму країни.^[3]

Правління Володимира Путіна

У 2004 році колишній Радник президента США з національної безпеки Збіґнєв Бжезінський заявив, що путінський режим починає нагадувати фашизм Беніто Муссоліні, у 2005-му про це заявив Директор Центральної розвідки Джеймс Вулсі, а також колишній держсекретар США Гілларі Клінтон. Починаючи з 2000-х про існуючі в Росії ознаки фашистського режиму заявляли і знамениті вчені, включаючи Тімоті Снайдера, Олександра Мотиля, Владислава Іноземцева.^[4] На думку останнього, Росію більше не можна вважати неліберальною демократією, як Угорщину та Польщу.^[5] У 2017 році відзначається можливість трансформації Росії у фашистську державу. Зазначається, що фашизація відбувається як згори — як корпоративізації влади — і знизу — зі зростанням ксенофобії.^[6]

Прибічники використання терміна «російський фашизм» стосовно путінському режиму вказують на присутності в Росії характерних для класичного фашизму рис: наявність харизматичного диктатора та присутність культу особистості, гіпернаціоналізм, культ насильства, масове залучення молоді, високий рівень репресій, потужна пропагандистська машина, наявність реваншизму та радикального консерватизму^[7]. Вони також вказують на те, що в країні практично відсутні всі демократичні інституції, а вибори не є вільними, ані справедливими. При цьому видно явне верховенство партії Єдина Росія і переслідування опозиціонерів при повному знищенні свободи слова і зборів.^[8] Професор Єльського університету Тімоті Снайдер у своїй книзі «Дорога до несвободи» також вказав на присутність у країні характерного для фашизму культу мертвих, який у російському контексті пов'язаний із святкуваннями перемоги у Другій світовій війні.^[9]

Одним із найпопулярніших «тестів на фашизм» є 14 ознак, виділених письменником Умберто Еко у доповіді «Вічний фашизм» (англ. Eternal Fascism), зачитаному на симпозіумі на честь 50-річчя визволення Європи в Колумбійському університеті. Серед цих ознак: культ традиції, культ ірраціонального, ксенофобія, ідея аристократичної обраності, культ кількості на шкоду якості (маси — на шкоду одиниці), неможливість критики влади, наявність у суспільстві індивідуальної чи соціальної фрустрації, елітаризм, культ мужности, переслідування неконформістських сексуальних практик, використання новомови.^[10][11] Дотримуючись цього визначення, ряд інтелектуалів і журналістів вважає, що Росія за путінського правління є фашистською державою з формованим культом особистості Путіна.^[12][5] На позначення сучасної російської ідеології використовують термін "Рашизм", що поєднує ідею класичного фашизму з російським світом^[13].

Журналісти Vox Ukraine також вказали на присутність у Росії символів, аналогічних свастиці (таких, як латинська літера Z), здійснення геноциду інших національностей (у тому числі в Маріуполі та Бучі), ігнорування міжнародного законодавства, тотальний контроль над медіа та всевладдя правоохоронних служб.^[14] Опублікована в The Guardian стаття також вказала на присутній у Росії антисемітизм.^[15]

Вважається, що улюбленим філософом Володимира Путіна є Іван Ільїн — один із засновників так званого «російського християнського фашизму». Путін неодноразово зазначав, що часто перечитує працю Ільїна «Що обіцяє світові розчленування Росії»^[16] . Він також цитував його роботи у своїх виступах — у 2005, 2006, 2012, 2013 та 2014 роках.^[17] Ільїна цитували або згадували Дмитро Медведєв, Сергій Лавров, патріарх Кирило, лідери партії «Єдина Росія», Владислав Сурков.^[18] При цьому Путін брав участь у перепохованні останків Ільїна в Росії і навіть особисто приїхав на освячення могили.^[19] Серед інших улюблених філософів Путіна — консерватор Микола Бердяєв.^[20]

Філософ Іван Ільїн

Ільїн видав понад двадцять книг, більша частина з яких була написана в еміграції. У своїх роботах філософ виправдовував політичний тоталітаризм, заперечував верховенство закону та називав беззаконня «патріотичним актом». На його думку, фашизм є «викупним ексцесом патріотичного свавілля», а порятунок Росії від історичної боротьби зі злом або «безбожними агентами глобалізму» залежить від присутності диктатора.^{[21][22][23][24]} Ільїн розглядав Муссоліні та Гітлера як зразкових лідерів, які рятували Європу шляхом руйнування демократії. Стаття Ільїна від 1927 «Про російський фашизм» була адресована «Моїм білим братам, фашистам». Вже у 1940-х і 1950-х роках філософ накидав конституції фашистської Святої Русі, керованої «національним диктатором», який буде «натхненний духом тотальності».^[25] При цьому, як зазначає Ларуель, помилково перебільшувати міру впливу Ільїна на погляди Путіна, оскільки останній набагато частіше згадує «класичних» російських істориків та діячів, включаючи Миколу Карамзіна та Петра Столипіна. З 300 цитат про Росію, розміщених на стінах парку " Росія — моя історія " на території ВДНГ, лише 10 належать Ільїну.^[17]

Противники використання терміна «фашизм» стосовно російського режиму вказують на відсутність у ньому важливих для фашизму ідеологічних посилань. Наприклад, російський політолог Григорій Голосов зазначає, що багато дослідників, включаючи Снайдера, використовують термін для характеристики ідеології, а чи не політичної системи. Згідно з дослідником, у Росії відсутнє фундаментальне для фашизму переконання в тому, що реальність є продуктом волі видатних особистостей і керованих ними мас.^[26] Відповідно до політолога Роджера Ґріффіна, в основі мітології фашизму лежить ідея про те, що органічна культура має відродитися в новому порядку, який не може бути демократичним, тому що демократія за визначенням плюралістична. Тому фашисти прагнуть повністю зруйнувати стару систему та переробити суспільство. Проте російська ідеологія намагається створити новий порядок, а відтворити модифіковану версію Радянського Союзу і маніпулює атрибутами протодемократичної системи, але з відкидає їх.^[27] Такої ж думки дотримується і політолог Бенс Латковський, що вказує на те, що на відміну від фашизму, який був ідеологією модернізму, рашизм є контреволюційним і прагне деполітизації суспільства.^[28] У зв'язку з цим ряд дослідників, таких як Андрій Піонтковський і Борис Кагарлітський, вказали на властиві «путінському фашизму» риси постмодернізму.^[29][30]

На думку політолога та журналіста Марії Снігової, незважаючи на присутність у Росії всіх ознак, що нагадують фашизм, на 2017 рік у країні була відсутня мобілізація навколо міфу про національне переродження.^[31] 2021 року дослідниця пострадянського простору Марлен Ларюель випустила книгу Is Russia Fascist?^[32], у якій простежила історію посилення режиму в Росії. До кінця своєї роботи вона дійшла висновку, що російський режим краще характеризується термінами «консервативний» та «неліберальний». З нею солідарний і професор Пенсільванського університету Мітчел Оренштайн.^[33] Андреас Умланд вважає революційний настрій та прагнення здійснення нових ідей ключовими для фашистської держави, чого немає в російському суспільстві. Старший науковий співробітник Університету Вітовта Великого Андрій Казакевич також нагадує, що фашизм та нацизм прагнули до створення нового суспільства та нової людини, протиставляючи себе європейському консерватизму.^[34] Історик Ульріх Герберт^[de] припускав, що термін «фашизм» щодо Росії покликаний викликати асоціації зі злом та ворогом, але масового народного руху, який підтримує вождя і цим відрізняє фашизм, у Росії немає.^[35][36]

Порівняння з Гітлером

Дослідники відзначали аналогії між висловлюваннями та діями Путіна під час вторгнення в Україну та риторикою та діями Адольфа Гітлера перед та на початку Другої світової війни.^[37] Так, доктор економічних і політичних наук, колишній заступник міністра оборони США Дов Закгейм^[en] 24 лютого 2022 заявив, що бачить подібність між аргументацією Гітлера при окупації Чехословаччини в березні 1939 року і аргументацією Путіна.^[37] Те ж саме відзначив американський історик Бенджамін Натанс, додавши, що, як Гітлер був мотивований поразкою Німеччини в Першій світовій війні, так і Путін черпає мотивацію з відчуття національного приниження і гіркоти після поразки СРСР у холодній війні і втрати Росією значних територій, що входили в СРСР.^[38]

Американський історик Тімоті Снайдер відзначає подібність між запереченням Путіним існування української нації та уявленням Гітлера про українців як вроджено призначених для колонізації.^[39] Не відповідну дійсності риторику Путіна про «денацифікацію», якою той намагається виправдати вторгнення в Україну, Снайдер називає варіацією Великої брехні Гітлера — нацистської пропагандистської техніки, суть якої в тому, що якщо політичний лідер повторить колосальну брехню досить багато разів, то люди в кінцевому підсумку у неї повірять.^[40] Видання CNN зазначає, що Путін робить ті ж помилки, що прирекли на поразку нацистську Німеччину.^[40]

Див. також

• Порівняння нацизму та сталінізму
• Рашизм
• Що Росія має зробити з Україною?
• Російська колективна провина

Примітки

1. Tomasz Kamusella (6 березня 2022). Putin’s Fascism (англ.). Wachtyrz.eu. Архів оригіналу за 23 червня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
2. A. James Gregor. Fascism and the New Russian Nationalism // Communist and Post-communist Studies. — 1998. — Т. 31, вип. 1 (7 січня).
3. Звичайний рашизм. Як новий термін став синонімом жахливих звірств Росії, ідеології її влади та суспільства. nv.ua (укр.). Процитовано 17 квітня 2023.
4. В «Википедии» появилось определение рашизма. GuildHall. 20 квітня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
5. Vladislav Inozemtsev. Putin’s Russia: A Moderate Fascist State by Vladislav Inozemtsev (англ.). Center for Transatlantic Relations. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
6. В. Э. Багдасарян, С. С. Сулакшин. Современный фашизм: новые облики и проявления // Наука и политика Москва. — 2017. — 7 января. Архівовано з джерела 7 грудня 2022. Процитовано 2023-04-17.
7. Инна Семенова (28 квітня 2022). Обыкновенный рашизм. Как новый термин стал синонимом чудовищных зверств России, идеологии ее власти и общества. НВ Мир. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
8. Alexander Motyl (30 березня 2022). Yes, Putin and Russia are fascist – a political scientist shows how they meet the textbook definition (англ.). The Conversation. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
9. We Should Say It. Russia Is Fascist (англ.). New York Times. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
10. Умберто Эко (рос.). Дилетант. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
11. Из эссе Умберто Эко: 14 признаков фашизма (рос.). Телеканал «Дождь». 20 лютого 2016. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
12. Умберто Эко и Владимир Путин. Елена Фанайлова – о гибридном фашизме (рос.). Радио Свобода. 18 жовтня 2021. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 7 липня 2022.
13. Рашизм як явище. Від мему до наукового та юридичного терміна. ms.detector.media (укр.). 28 травня 2023. Процитовано 30 травня 2023.
14. Vladlen Marayev, Julia Guz (30 березня 2022). Rashism or why russians are the new Nazi (англ.). Vox Ukraine. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
15. Jason Stanley (26 лютого 2022). The antisemitism animating Putin’s claim to ‘denazify’ Ukraine (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
16. Путин возложил цветы к могилам «государственников» — Деникина, Ильина, Солженицына (рос.). News.ru. 24 травня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
17. Марлен Ларюэль. В поисках философа, вдохновившего Путина. Ridl. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
18. Антон Барбашин (20 квітня 2018). Иван Ильин: фашист, введенный в моду (рос.). Ridl. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
19. David Brooks (3 березня 2014). Putin Can’t Stop (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
20. Путин назвал наиболее близких ему философов (рос.). РБК. 21 жовтня 2021. Архів оригіналу за 15 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
21. Andrew Nikiforuk (25 лютого 2022). Meet the Face of Global Fascism (англ.). The Tyee. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
22. Timophy Snyder. Ivan Ilyin, Putin’s Philosopher of Russian Fascism (англ.). The New York Times Review. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 1 липня 2022.
23. Karl Gaulhofer (3 березня 2022). Where Putin gets his worldview from (англ.). Die Presse. Архів оригіналу за 27 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
24. Timothy Snyder: “God Is a Russian” (англ.). Yale Research Center. 5 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
25. Timothy Snyder (20 вересня 2016). How a Russian Fascist Is Meddling in America’s Election (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 7 липня 2022.
26. Grigorii Golosov. Fascist Russia? (англ.). Riddle. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
27. Robert Coalson (9 квітня 2022). Nasty, Repressive, Aggressive -- Yes. But Is Russia Fascist? Experts Say 'No.' (англ.). Radio Liberty. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
28. Bens Latkovskis (26 травня 2022). Timothy Snyder and Alvis Hermanis are wrong. Russism is not fascism (англ.). Neatkariga. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
29. Boris Kagarlitsky (27 квітня 2022). Fascism in the Era of Postmodernism (англ.). Russian Dissent. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
30. "Путинский режим — постмодернистский фашизм" // Радио «Свобода» на YouTube
31. Maria Snegovaya (6 квітня 2017). Is it Time to Drop the F-Bomb on Russia? Why Putin is Almost a Fascist (англ.). CSS Zurich. Процитовано 7 липня 2022.
32. Marlene Laruelle. Is Russia Fascist? (англ.). Cornell University Press. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
33. Mitchell Orenstein. Russia: Fascist or Conservative (англ.). Nationalities Papers. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
34. Авторитетные историки в открытую называют Россию фашистским государством. Это действительно так? А что с Беларусью? (рос.). Zerkalo.io. 24 жовтня 2022. Архів оригіналу за 24 жовтня 2022. Процитовано 17 квітня 2023.
35. «Термин «фашизм» применительно к России — это орудие риторической войны». Немецкий историк Ульрих Герберт — о том, почему сравнения России и Третьего Рейха не работают (рос.). Republic. 11 листопада 2022. Архів оригіналу за 13 листопада 2022. Процитовано 17 квітня 2023.
36. taz. «К “фашизму” И “Гитлеру” это никакого отношения не имеет» (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2022. Процитовано 17 квітня 2023.
37. Michael E. Ruane (24 лютого 2022). Putin’s attack on Ukraine echoes Hitler’s takeover of Czechoslovakia. Washington Post. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
38. Russia’s attack on Ukraine, through the lens of history. Penn Today (англ.). 25 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 16 квітня 2022.
39. Putin has long fantasized about a world without Ukrainians. Now we see what that means. Washington Post. Архів оригіналу за 1 грудня 2022. Процитовано 28 лютого 2023.
40. Analysis by John Blake CNN. Analysis: Putin is making the same mistakes that doomed Hitler when he invaded the Soviet Union. CNN. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.

Література

• Laruelle M. Accusing Russia of fascism // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18. — No. 4 (7 January). — P. 100—123.

Посилання

• Необыкновенный фашизм. Можно ли сравнивать современную Россию и гитлеровскую Германию. Серия 1 на YouTube // Дождь (телеканал), 5 декабря 2022 года

• Необыкновенный фашизм. Как Путин пришел к вторжению в Украину. Серия 2 на YouTube // Дождь (телеканал), 12 декабря 2022 года