Попов Сергій Борисович (астрофізик)

Попов Сергій Борисович
Народився	8 грудня 1971(1971-12-08) (53 роки) Москва, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	астрофізик, популяризатор науки
Alma mater	фізичний факультет МДУ
Галузь	астрофізика
Заклад	Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	МАС
Особ. сторінка	xray.sai.msu.ru/~polar/sci_rev/pop2/popov/
Попов Сергій Борисович у Вікісховищі

Сергій Борисович Попов (8 грудня 1971, Москва) — російський астрофізик і популяризатор науки, доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Державного астрономічного інституту імені Штернберга^[1], професор^[2].

Біографія

Народився 8 грудня 1971 року в Москві. Закінчив фізичний факультет МДУ (1995) та аспірантуру (1998). Під час навчання у МДУ працював учителем фізики старших класів у московській школі № 548. 1998 року захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук «Популяційний синтез подвійних систем після спалаху зореутворення та еволюція одиночних нейтронних зір». 2011 року захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук «Магніто-обертальна еволюція та популяційний синтез одиночних нейтронних зірок»^[3].

Провідний співробітник Державного астрономічного інституту імені Штернберга. Опублікував понад сто наукових праць^[4], у тому числі в журналах «Успіхи фізичних наук» та «Astronomy and Astrophysics». Займається нейтронними зорями та чорними дірами.

Багато часу приділяє популяризації науки. Пише науково-популярні статті до Газети.Ru, журналу «Звездочёт», на сайтах «Русский переплёт», «Астронет», Scientific.ru. Виступає з публічними лекціями на науково-популярних фестивалях, в просвітницькому центрі «Архе», в лекторії «Прямая речь»^[ru]. Запрошувався в ефір радіостанції «Маяк» у програму «Профілактика»^[5]. Є одним із організаторів та постійним доповідачем на щорічному Всеросійському фестивалі любителів астрономії «Астрофест»^[ru].

Автор науково-популярних книг «Зорі: життя після смерті» (2007), «Супероб'єкти: зорі розміром з місто» (2016)^[6], «Всесвіт. Короткий путівник простором і часом: від Сонячної системи до найдальших галактик і від Великого вибуху до майбутнього Всесвіту» (2018).

Член Міжнародного астрономічного союзу. Входив до редакційної ради газети науковців та наукових журналістів «Троицкий вариант»^[ru].

Суспільна позиція

У лютому 2022 року підписав відкритий лист російських науковців з засудженням вторгнення Росії в Україну^[7], а за кілька місяців покинув Росію^[8].

Визнання

Лауреат фонду «Династія»^[ru] (2015)^[9]. Лауреат державної премії «За вірність науці»^[ru] як найкращий популяризатор 2015 року^[10].

У 2016 році його книга «Супероб'єкти: Зорі розміром з місто» потрапила в лонг-лист премії «Просветитель»^[11].

У 2017 році за книгу «Супероб'єкти: Зорі розміром з місто» отримав Премію Олександра Бєляєва^[12].

Книга «Всесвіт. Короткий путівник простором та часом: від Сонячної системи до найдальших галактик і від Великого вибуху до майбутнього Всесвіту» отримала високі оцінки експертів програми «Всенаука» і в лютому 2021 стала доступною для безкоштовного читання^[13].

Література

• Сергей Попов. Суперобъекты. Звезды размером с город. — М. : Альпина нон-фикшн, 2016. — ISBN 978-5-91671-490-6.
• Сергей Попов. Вселенная. Краткий путеводитель по пространству и времени: от Солнечной системы до самых далеких галактик и от Большого взрыва до будущего Вселенной. — М. : Альпина нон-фикшн, 2018. — ISBN 978-5-91671-726-6.
• Сергей Попов. Все формулы мира. Как математика объясняет законы природы. — М. : Альпина нон-фикшн, 2019. — ISBN 978-5-00139-169-2.

Примітки

1. Список сотрудников ГАИШ МГУ. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
2. Постановления Президиума РАН. ras.ru. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 17 березня 2016.
3. Докторская диссертация С. Б. Попова «Магнито-вращательная эволюция и популяционный синтез одиночных нейтронных звезд» (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 14 березня 2018.
4. Список публикаций С. Б. Попова. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
5. Сергей Попов — ведущий научный сотрудник Государственного астрономического института им. Штернберга в эфире «Маяка». Архів оригіналу за 9 квітня 2016. Процитовано 30 вересня 2017.
6. Суперобъекты: звезды размером с город. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
7. Открытое письмо российских ученых и научных журналистов против войны с Украиной. Архів оригіналу за 25 квітня 2022.
8. Юлия Балахонова, Утёк мозга. Рассказ о том, как учёные опять уезжают из России, Проект (27 марта 2023)
9. Лауреаты конкурса молодых физиков 2015 года. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
10. Информация на сайте премии «За верность науке»". — 2016. — февр.
11. Объявлен лонг-лист премии «Просветитель» [Архівовано 2023-03-01 у Wayback Machine.] // Портал «Научная Россия»
12. Беляевская премия-2017. ФантЛаб. 14 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 28 жовтня 2017.
13. Бесплатные книги. Всенаука (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 11 травня 2021.

Посилання

• Офиційний канал на YouTube // Архівовано листопад 17, 2020 на сайті Wayback Machine.
• Офіційний сайт Сергія Попова
• блог на Сноб.ру // Архівовано жовтень 25, 2020 на сайті Wayback Machine.
• Сторінка на сайті Міжнародного астрономічного союзу // Архівовано вересень 22, 2014 на сайті Wayback Machine.
• Публикації в журналі «Успехи физических наук» // Архівовано вересень 30, 2020 на сайті Wayback Machine.
• Препрінти на сайті arxiv.org // Архівовано листопад 6, 2020 на сайті Wayback Machine.
• Сторінка на сайті ПостНаука^[ru] // Архівовано червень 6, 2020 на сайті Wayback Machine.
• Сторінка на сайті Елементи.ру^[ru] // Архівовано листопад 7, 2011 на сайті Wayback Machine.
• Сторінка на сайті фонда «Династія»^[ru]
• Сторінка на сайте «Астронет» // Архівовано червень 1, 2013 на сайті Wayback Machine.
• Сторінка на сайті «Русский переплёт» // Архівовано жовтень 30, 2011 на сайті Wayback Machine.